Ром, якого звати Шоні, траплявся вам на очі, якщо ви прогулювались центром Мукачева. Частіше за все він сидів на розі вулиць Миру та Духновича, біля стін бібліотеки.
Завжди дивувало те, як віддано сидить біля нього маленький пес (здається породи Пікінес). Подеколи пес підспівував хазяїну під гармонь, яку той з рук ніколи не відпускає. Але нещодавно в житті Олександра сталася біда – пес пропав, а з постійної локації хтось прогнав, про це детальніше в інтерв’ю, яке я записав на диктофон біля реформатської церкви в Мукачеві, де місцева легенда, сидів з милицями, з новою собакою, і з дружиною, яку я раніше ніколи не бачив.
- Раніше ви сиділи біля стін бібліотеки, а зараз перемістились…
- Везде гонять і вбивають мене люди. Було 24го числа, прошлий мєсяц. Було таке… я сідел, грав, 3 часа дня. До мене підійшли і бац, бац, бац побили, ні за што. Гроші всі забрали. Я заметил одного русского і двоє циганей. Мужики здоровые, больше чем ты и старше по тебя. І шо я мог, сидя… не знаю. Побили мене ногами, чтоб я больше не появлялся і зламали мені ногу, я не маю грошей на знімок.
- У вас був раніше якийсь другий пес, такий маленький…
- Украли
- А де його украли?
- У електричке Ужгород – Мукачево
- Тобто ви їздете в електричках?
- Я їхав…хотів курить…то було в Страбичові. Проводница сказала «Устань. 10 минут буде стояти електричка». Тільки я устав, зразу електричка закрилася і поїхала…
- І електричка уїхала з псом
- Вона уїхала, а де я шо найду в Ужгороде или где…я пошел на перевал був. Все там перевернув…пропав, которая співала, була на телебаченні
- На якому каналі?
- На Інтері.
- Ого! А як звали собаку?
- Пуді. Вона всегда співала, каждому.
- Навірно вона вас любила, бо завжди була поруч
- 11 лет ей было, я всьо время кормив, но сам знаэш…
- А цього нового пса де взяли?
- Этот. Мой, вырос немного, у меня пятеро дома еще таких. Я сильно люблю собак, я тебе правду кажу!
- А де ви живете?
- Я живу село Серне
- А як вас звати?
- Саша мене звать, по мадярски Шоні. Это моя жена (показує на жінку, що стоїть поруч з маленьким псом у пазусі)
- Дружина вміє грати на якомусь інструменті?
- Нет, не вміє
- А хто вас навчив на гармонії грати?
- У мене є старший брат, він живе у Сумской области і жінка його. Ну як казать тебе. Мне було 7 лет, он меня научил…но раньше мне не надо было играть, при Брежневе. И при Кучме даже не надо было.
- Була якась робота?
- Я був пастухом, скотником, дояром работал…в Харьковской области. Везде работал! Родом я звідси, но виріс там. И в армию там пошел.
- А потім стало так, що роботи не було де і ви опинились на вулиці?
- Вот єто я..как тебе сказать…5 лет как я взял гармошку в руки. Раньше було так, шо ти підійшов до мене, другой підійшов до мене я брав гармошку пограв і досвіданья. Но то було не долго. Первий раз як я узяв..я тобі правду кажу, вот перед церквою…то було в Полтаве. Я узяв грамошку і став на сторону де мало людей, не там де ходять на базар. Я почав грати. А девочка одна мені каже: «Повернися, шо ти стесняєшся? Повернися, грай»! Мне стидно було. І от так я ходив цілу ніч. Так я взяв гармонь. Я тебе одне кажу, хай мене Бог накаже, де такі є скоти, шоб гармошку запрещать?
- А хто забороняє?
- Міліція запрещає, піднімають мене!А еще тобі скажу одну правду, 4 роки назад мене заводили у центральну міліцію. Каждий день. Потом кажуть, якщо будеш платить 500 гривень, де хочеш там і грай. Я їм так сказал (показує фігу)
- Ну правильно, ви ж не много заробляєте за день…
- Та я радий, шо зароблю собі просто на те, шоб поїсти. Но я не попрошайка, аби просити – дай, подай! Много мафіозників ходять і бють простих людей, от тих хто просить. Дивляться коли у них шось є, забирають, збивають, убивають. Я тобі правду кажу!
- Ви вмієте будь шо грати? Можете на замовлення шось?
- Могу, знаєш «Славянку»
- А шось із Українського? Можливо гімн?
- Нє, это не могу, а знаю одну только песню українську (грає «ти ж мене підманула»)
- Скільки вам років?
- З 60го. 7 Июня родився.
- Ви кожного дня бачите багато народу, є такі людини з якими ви вітаєтесь, вони вас впізнають?
- Да є. І шо ти хочеш спросить?Спроси, я тебе все розкажу.
- А ви думали про те, щоб піти на роботу?
- Ну как я пойду, я не могу заробить, шоб на рентген
- А тут є християнський центр, здається там можна безкоштовно зробити знімок
- Ти правду кажеш?
- Ну я так думаю (як зясувалось думав я не правильно, адже сам заплатив за знімок 60 грн)
- 24 числа мне ноги поодбивали, и не заживает, ночами не сплю. Две недели не могу сойти с постели. Супруга помогає. Я визвав скору помощь, мене повезли і на вокзал викинули…
Олексій Уманський, для Мукачево.net
