В Мукачеві стартував фестиваль «Варишське пиво». Що найцікавіше, організатори анонсують присутність на фесті хмільного напою десяти закарпатських пивоварень.
Ще кілька років тому марки автентичного закарпатського пива можна було полічити на пальцях однієї руки, а тут – десять! Яким чином наш край вийшов на передову українського пивоваріння, ми розпитали у чи не найвідомішого пивомана краю, редактора тематичних пивних сайтів та сторінок у соцмережах Олександра Богданова, відомого у Facebook, як Ужгородський Пивний Оглядач.
— Олександре, то як так сталося, що ще років 6-7 тому ми обирали між умовними «Чернігівським» та «Львівським» марками пива, а сьогодні маємо таку широку пропозицію від місцевих броварень?
— Важко згадати, коли і як розпочався цей весь процес. Перше що пригадується, крафтові пивоварні (Крафтове (ремісниче) броварство (англ. craft brewery) - виробництво пива невеликими, як правило приватними, броварнями, які використовують традиційні рецепти і роблять акцент на смаку та якості пива. — Ред.), які утворилися на розвалинах Радянського Союзу. Відкрили їх відомі ужгородські бізнесмени при власних барах. Це було «РІО-пиво» та «Антаріо». В той же час діяв завод «ZIP» у Берегові, який випускав пиво під однойменною маркою, а також пивоварня в готелі «Закарпаття» —«HBH». Вік їх був не таким вже й довгим, і з часом окремі броварні здали на металобрухт, інші – розпродали. Років з сім на Закарпатті не діяло жодної приватної пивоварні і от, через деякий час, наче прорвало – ми стали свідками появи великої, в масштабах Закарпаття, кількості броварень. Не знаю з чим це пов’язано. Напевно, із зменшенням фіскального тиску, через що люди почали вкладати у це гроші…
— З чого ж усе розпочалося?
— Першою значимою пивоварнею «нашого періоду» стала пивоварня із села Вишково і зварене нею пиво «Кіблер». Варили його із закордонних компонентів. Спочатку воно було ексклюзивним – продавалося лише у Вишкові і одному пабі Ужгорода. І на запитання: «А чи є у вас якесь незвичне закарпатське пиво?», відвідувачі отримували саме бокал «Кіблера». Останнім часом смак цього пива дещо змінився. Можливо, господарі експериментують із компонентами. Однак впродовж 3-4 років вони варили найкраще пиво на Закарпатті — «Кіблер темне». Воно було настільки чорним, що його неможливо було просвітити лазерною вказівкою.
— А як же мукачівське пиво? Був переконаний, що саме воно було першим…
— Так, воно теж було одним із перших. Ми зараз говоримо про пиво «Зірка» із однойменної пивоварні, що знаходиться в мукачівському готельно-ресторанному комплексі. Тут варять крафтове пиво, але з української сировини. Тому і пиво виходить у них дешеве і не відрізняється особливими смаковими якостями. Так вважає чимало пивоманів. Однак студенти та «пролетарі» з радістю його п’ють, оскільки співвідношення ціна — якість — найкраще в нашому краї. Дешевше лише берегівське пиво «John Gaspar».
До слова, пиво «Зірка» довгий час асоціювалося як напій, який дуже любить власник готелю — Алекс Ровт. Пивовари навіть розповідали мені, що якщо Алексу Ровту перестане подобатися це пиво і він не буде більше просити висилати його в Америку, тоді вони закриють цю пивоварню взагалі. Десь так і сталося. Пивоварню намагалися продати, правда, за велику ціну. Ніхто не придбав. Не вийшло із орендою, тому півтори роки вона знаходилася у замороженому стані. Згодом знайшовся власник мукачівських кафе та піцерій, який вирішив спробувати: відшукав старого пивовара Івана і з тої ж сировини знову почали варити пиво. Воно, до слова, стало якіснішим, бо в український солод стали додавати 30% німецького.
Чи потягне воно конкуренцію з лідером ринку? Не знаю. Це ж стосується «Кіблера» та берегівського «John Gaspar». Не забуваємо і про міжгірське пиво «Патрік», яке варять на сучасних потужностях заводу, яке варило раніше «Міжгірське живе». Зрештою, в Мукачеві представлене пиво ще однієї пивоварні — «Графське».
— Ти заговорив про лідера закарпатського ринку пивоваріння. Давай я зроблю вигляд, що не знаю про кого ти і запитаю: про яке пиво йде мова?
— Так, на ринок прийшов новий лідер — пивоварня «Ципа» з села Кваси. Останнє відоме на всю Україну тим, що воно єдине в країні, яка має більше одної пивоварні. Багато хто думає, що їх там дві? Насправді — три. Одна броварня суто технічна, туристам її не демонструють, однак вона допомагає варити пиво двом іншим. Тому це село можна сміливо вносити у книгу рекордів України.
Щодо «Ципи», то її можна сміливо ставити у першу трійку кращих українських пивоварень. А за темпами експансії та відкриттю пабів по Україні, можливо, і номером один в нашій державі. «Хлопці йдуть по планеті крокуючи» - можна так сказати.
— А як же Ужгород? Обласний центр і всього одна пивоварня. Якось навіть незручно, якщо порівнювати із Квасами…
— В Ужгороді «пивний час» зупинився. Не знаю чому. 7 років в місті взагалі не було жодної пивоварні. Тепер відкрили одну – «Ungweiser». І вона залишається єдиною. Це дуже дивує. Коли сиджу в компанії пивоманів і задаю питання: «Чому вже 4-ий рік ніхто в обласному центрі не вкладає у це гроші і не створює щось нове?!», то отримую відповідь: «Ти не уявляєш наскільки це важко!». Однак той же власник пивоварні у Вишкові розповідав як створював свій бізнес: мовляв, ми з хлопцями приходили із футболу і хотіли випили нормального пива, а не тієї «мочі», яку нам привозять. Десь, напевно, він лукавить. Але чому за його прикладом не йдуть ужгородські бізнесмени? Не знаю.
— Є у нас пивовари, які поодинці варять пиво, ледь не на кухні.
— Їх називають «кастрюльщиками». Вони варять пиво в перервах, коли дружина закінчила варити борщ і ще не розпочала варити вечерю. (Сміється. — Ред.). Варять його на кухні, гаражі, ба навіть у спальні. І, до слова, виходить досить непогано. Скільки їх? В Ужгороді десь 10 таких є, серед них два лідери — BADZEL Brewery и LUMBERJACK'S Brewery. В області – десь 20. Просто про багатьох ми не знаємо. Не дуже люблять вони світитися і це зрозуміло — повного пакету документів на виробництво та реалізацію у них нема.
— Тобто саме дозволи і податки гальмують процес розвитку пивоваріння?
— Безумовно. Бо коли окремі закарпатські депутати балотувалися у Верховну Раду, практично у всіх передвиборчих програмах був пункт про відміну «драконівського» закону про виноробство. Однак його не лише не відмінили, а ще й проголосували за закон, який тепер «нагинає» пивоварів. Звісно, що жоден «кастрюльщик» не дозволить собі придбати ліцензію на продаж алкоголю.
— На що має звертати увагу людина, яка хоче спробувати хороше крафтове пиво?
— Все залежить від смаку та стилю. Зокрема, якщо хтось принципово не любить темного пива, тоді йому треба радити світле. І навпаки. Я люблю темне пиво. А взагалі раджу пробувати молочні стаути із додаванням лактози. Це лідери продаж в Україні. Якщо ви істинний пивний гурман, і вас класичні види пива не задовольняють, тоді пораджу пиво класу «гьозе», «ламбік» , які бродять природними дріжджами і часто відстоюються 3-5-10 років. Або ж «грюйт», який вариться з трав, взагалі без хмелю. Однак все, як кажуть, на любителя. Якщо людина цінить класичне пиво і все життя п’є чеський «Pilsner», то йому важко буде переключитися на крафт.
— Хтось «не любить» крафтове пиво, бо воно дороге…
— Якщо ви бачите дешеве крафтове пиво – тоді два варіанти: власник демпінгує ціну, аби продемонструвати свій продукт, або варить його з дешевих українських компонентів і воно не дуже смачне. Загалом, наш український виробник привчає нас до того, що пляшка 0,33 пива – не коштує дешевше 35 грн., а 0,5 – не менше 45-50 грн. І це сучасна тенденція.
— Через близькість до європейських кордонів, Закарпаття завжди славилося культурою споживання пива на фоні інших регіонів України. Можемо вийти в лідери по державі?
— Тенденція хороша і сподівання на це є. Однак за це право борються Львівська, Дніпропетровська та Запорізька області, а також Київ. Та, якщо «Ципа» буде розвиватися так, як і розвивалася, якщо з’явиться ще пара пивоварень в Ужгороді та Мукачеві, то можна конкурувати. Бо, приміром, у нас значно приємніше для клієнта ціноутворення. І, найголовніше — вода! Успіх «Ципи» - небажання економити на інгредієнтах і вода. Я бачив, звідки вони беруть її – прямо з-під верхів’я гірського джерела! Ось де в Дніпропетровську чи у Запоріжжі візьмуть таку воду?
— Наостанок, твоя думка про фестиваль пива в Мукачеві?
— Враховуючи рекламну кампанію, можу сказати, що коштів туди вклали чимало: проморолики, білборди, соцмережі… Це справді заявка на те, що Мукачево може і буде робити якісний фестиваль. Принаймні, порівняно з тим же Ужгородом, який не може на це спромогтися. Гадаю, буде щось круте і видовищне в місті над Латорицею.
