Гучний скандал травня – коли на кордоні з Угорщиною знайшли автомобіль дипломата, повний контрабандних цигарок, – так і не добіг свого завершення.
Попри те, що ця історія на деякий час стала топ-темою для загальнонаціональних ЗМІ; попри "чистку" посольства та звільнення посла (якого, щоправда, треба було звільнити ще 2014 року, одразу після Революції гідності); попри гучні заяви, обіцянки та звинувачення, що лунали від посадовців,
- МЗС не зміг навіть звільнити дипломата, що "засвітилася" у контрабандних схемах.
Причому саме "не зміг" - тут не йдеться "не схотів".
Кілька джерел "Європейської правди" повідомили, що скандальний дипломат – Оксана Ліщишин – не пошкодувала коштів на юристів, щоб зупинити процес. "Так, вона справді знайшла адвокатів і ходила тут, в МЗС, пояснюючи, що жодної вини за нею немає, а МЗС відповість за наклеп", - розповів один зі співрозмовників ЄП.
І найцікавіше, що формально дипломат права. Адже з цигарками зловили не її, а її чоловіка. А фальсифікований лист про дипломатичну пошту, виписаний від її імені, не є підставою для покарання... бо його оригіналу немає у кримінальній справі.
...А тим часом ЄП стало відомо про новий випадок контрабанди з дипломатичними документами.
Отже, далі – детальніше про історію родини "дипломатичних контрабандистів" та про системну проблему, з якою стикнулося МЗС.
Як все починалося
Коротко нагадаємо про цю історію.
В суботу 21 травня на українсько-словацькому кордоні затримали вантажний мікроавтобус з дипломатичними номерами. Всередині - 60 тисяч пачок цигарок, які водій намагався видати за дипломатичний вантаж. В понеділок вранці ця історія потрапила до ЗМІ. Тоді з’ясувалося, що контрабандистом був Сергій Ліщишин, чоловік першого секретаря посольства України в Словаччині Оксани Ліщишин. Саме вона виписала лист з печаткою посольства, в якому підтвердила "недоторканність" вантажу.
Тобто до контрабанди додалася службова підробка.
В МЗС того ж дня визнали проблему і пообіцяли покарати всіх винних, натякнувши на можливу причетність посла.
Формально – справді покарали. Вже у вівторок, тобто за день після розголосу в ЗМІ, МЗС відкликав дипломата-контрабандистку до України. А згодом стало відомо, що міністерство розпочало службове розслідування за цим фактом.
Для реакцій на найвищому рівні знадобилося більше часу – лише 3 червня президент Петро Порошенко звільнив скандального посла України в Угорщині Олега Гаваші. Щоправда, цьому передувала нова хвиля обурення в ЗМІ; зокрема, "Європейській правді" довелося опублікувати статтю про інші "здобутки" Гаваші на посольській посаді (див. публікацію "Слідами дипломатичної контрабанди - як (не) змінюються наші посольства в Центральній Європі").
- Наприкінці літа ми вирішили перевірити, чим завершилася історія з контрабандою для її фігурантів.
Закарпатська митниця повідомила: суд підтвердив вину Сергія Ліщишина.
Родина контрабандиста має сплатити штраф і втратить мікроавтобус. Звісно, якщо апеляційний суд не скасує вирок.
"Судом першої інстанції оголошено рішення про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого постановою ч. 1 статті 483 Митного кодексу України, накладення на нього штрафу в розмірі 100% від вартості предметів правопорушення, конфіскації тютюнових виробів та конфіскації транспортного засобу", - йдеться у відповіді Головного управління ДФС у Закарпатській області на запит ЄвроПравди.
Щоправда, схоже, що цим покарання родини контрабандистів вичерпалося.
"Я вам не заздрю"
На той час, коли перший із наших запитів вже був у МЗС, на facebook-сторінці Оксани Ліщишин з'явився віршований допис.
"Не заглядай в чуже вікно, не заздри тим, хто більше має, Бо кожному із нас дано лиш те, що в бога заробляє", - републікувала вона.
Цей публічний facebook-статус став першим від травня, тобто від початку скандалу. Одразу кілька знайомих дипломатів надіслали лінк на нього авторові цієї статті - в МЗС сприйняли цей допис як відповідь Ліщишин колегам-дипломатам.
Річ у тім, що на той момент скандальна дипломат вже набула нової слави серед колег.
Вона відмовилася звільнятися з дипломатичної служби і попередила, що готує позови до МЗС.
- В міністерстві підтвердили, що не можуть звільнити дипломата,
навіть попри те, що її причетність до контрабанди – поза сумнівом. Після повернення до Києва колишній перший секретар посольства у Словаччині відгуляла 77 днів відпустки. В день її завершення дипломат розмістила допис про "заздрощі".
"Наразі, до завершення розслідування і відповідних висновків, ми не маємо правових підстав для звільнення пані Ліщишин.
Тому після завершення довготермінового відрядження відповідним наказом МЗС першому секретарю посольства України в Словаччині О.Л. Ліщишин було надано відпустку, яка завершилася 17 серпня 2016 року", - йдеться у відповіді МЗС.
У дипломатичному відомстві підкреслили, що нової посади їй не надали.
Заступник глави МЗС, керівник аппарату міністерства Вадим Пристайко визнав: Ліщишин та її адвокати справді погрожували МЗС судом.
"Закиди про можливість судового позову з боку Оксани Ліщишин та її представників лунали, хоча досі на адресу міністерства не надходило ані судової ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, ані повістки з визначеною датою проведення судового засідання, як це передбачено в таких випадках.
- Особисто я вважаю такий розвиток подій проявом цинізму та спробою шантажу,
однак кожен громадянин має на такий крок закріплене законом право", - йдеться у відповіді Пристайка на запитання ЄП.
Документи, що зникають
Вадим Пристайко також уточнив, що в МЗС досі не мають остаточного рішення про дисциплінарне покарання дипломата.
"Службове розслідування у справі Оксани Ліщишин ще триває. Ним займається Дисциплінарна комісія МЗС. Дисциплінарне провадження здійснюється вкрай ретельно і з суворим дотриманням чинного законодавства, щоб, зокрема, знизити ризик оскарження нашого рішення за формальними ознаками та уникнення відповідальності", - пояснив заступник глави МЗС.
І завершення цього розслідування, схоже, буде нескоро.
Адже наразі відсутній ключовий документ, який можна поставити у вину Оксані Ліщишин – підроблений лист про "дипломатичний вантаж", який вона надала своєму чоловікові.
Раніше ми повідомляли з посиланням на джерело, що слідчі не мають в розпорядженні цього документа.
Закарпатська митниця офіційно підтвердила це ЄП (щоправда, не пояснила, куди він подівся). Наразі у справі є лише свідчення митників про те, що лист існував.
"Факт подання до митного контролю листа посольства України в Словацькій Республіці зафіксовано в протоколі про порушення митних правил, його фотокопія долучена до матеріалів справи", - йдеться у відповіді на запит ЄП.
- Джерела свідчать, що Сергій Ліщишин просто забрав (точніше, нам кажуть, що "вкрав") цей лист зі стола митника.
Чи то через розгубленість останнього, чи то через неуважність, чи то (не станемо виключати) через згоду митника – але наразі відсутній головний документ, який міг би довести вину Оксани Ліщишин у кримінальному процесі про службове підроблення та зловживання владою.
Лишилася тільки його фотокопія, яку митник зробив на мобільний телефон. Але цього – замало.
Пристайко не став коментувати хід розслідування у цій справі та обмежився тим, що визнав – досудове розслідування триває. Інші подробиці "можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або прокурора", пояснив він.
Відставний дипломат, колишній генконсул України в Стамбулі, а нині – голова правління організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко вважає, що навіть за цієї ситуації, коли оригінал документу знищено, було реально довести провину дипломата.
Наголошуючи на слові "було".
"Це можливо було зробити. Але це робота не МЗС, а МВС чи Служби зовнішньої розвідки, офіцер якої є в посольстві. Потрібно терміново вилучити документи, журнал, де фіксуються листи, і так далі. Але навіть два-три дні – достатньо, щоби зачистити всі "хвости". Тому потрібно було діяти терміново, того ж дня", - каже він.
Яременко, як відомо, має власний досвід судової тяганини з МЗС – в 2013 році його звільнили через критику тодішньої влади. Дипломат довів у суді, що звільнення було незаконне.
Нині він підтверджує: якщо МЗС зважиться звільнити Ліщишин через цей скандал, вона має всі шанси виграти суд у міністерства. "Попри ганебність цієї історії, вона не несе юридичної відповідальності за дії чоловіка. Тому юридично – доки не буде доведено судом її причетність до контрабанди – підстав для звільнення немає", - пояснює дипломат.
"Європейська правда" звернулася до Оксани Ліщишин з проханням про коментар через Facebook, відповіді наразі не отримали.
Некарані дипломати
Ще раз наголосимо на важливій деталі: Оксана Ліщишин зараз не має посади в МЗС, але, як зазначено в офіційному коментарі міністерства, вона не звільнена з дипслужби.
А це означає, що згодом (якщо її вина у підробленні документів не буде доведена) вона має право знову претендувати на роботу у дипмісії за кордоном. Прозорий конкурс, відповідність кваліфікаційним вимогам, досвід роботи, добрі результати тестів – і в посольстві у Польщі, Словаччині, Чехії чи будь-якій іншій країні ми знову матимемо дипломата Оксану Ліщишин.
І байдуже, що її прізвище в дипломатичній тусовці вже використовується як "загальна назва".
- Чи це прийнятно для України – зберігати на дипслужбі особу, що має імідж контрабандиста? Категорично ні.
Але факт є фактом: нині чинний закон "Про дипломатичну службу" не дає права звільняти дипломата через "погану репутацію".
собливо – через репутацію чоловіка. Через це можна як максимум відкликати з відрядження (що і було зроблено).
Нині МЗС має намір подати в Раду новий закон про дипслужбу; міністр Павло Клімкін днями заявив ЄП, що проект документа "вже готовий". Але чи буде вирішена в ньому ця проблема – достеменно невідомо.
До слова, ЄП має інформацію, що випадок контрабанди з диппаспортом – не поодинокий. Просто саме він став публічним. Ми маємо інформацію, що кілька тижнів тому на українсько-польському кордоні був затриманий офіцер безпеки посольства України в одній із країн Східної Європи (це, щоправда, підпорядкування Служби зовнішньої розвідки, а не МЗС).
І знову йдеться про цигарки.
За даними джерел, його терміново відкликали, а справу – "зам’яли". Ми отримали неофіційне підтвердження цього від кількох джерел в МЗС, маємо ім’я затриманого, а також дані про те, в якій країні він нібито працював. Та оскільки не маємо офіційного підтвердження даної інформації, то вирішили не публікувати ці дані.
"Насправді схожі випадки відбуваються регулярно, один-два рази на рік. І цього не уникнути. Людська природа – грішна, тому на контрабанді часом ловлять представників різних посольств. Коли я працював у Стамбулі, було відкликане майже в повному складі консульство однієї постсоціалістичної країни ЄС, на чолі з генконсулом", - розповідає Богдан Яременко.
"Ключове питання – держава повинна не лише карати винних, але й боротися з проблемою, системно", - каже він.
- Вадим Пристайко визнає проблему і каже: МЗС готове до такої боротьби.
"Ми не маємо права бути поблажливими, щоб уникнути повторення таких речей. Тому на нараді послів наголосили на невідворотності відповідальності усіх причетних, починаючи від самих порушників і завершуючи керівником дипустанови, який не здатен забезпечити належний контроль за діями свого штату", - заявив дипломат, відповідаючи на запит ЄП.
"Ми будуємо сучасну і прозору дипломатичну службу і пишаємося приналежністю до неї. Особам, які використовують ім’я українського дипломата для неправомірної діяльності, однозначно не місце в ній", - наголосив заступник глави МЗС.
Він зазначив також, що міністерство провело "глибинний аналіз ситуації" в інших посольствах: "Міністерство надзвичайно болісно сприймає удари по репутації, які наносять нечисті на руку співробітники. Але й прикривати нікого не збирається".
Ці заяви від МЗС – справді добрий знак. Та треба, щоби вони втілилися у діях. І без зміни закону про дипслужбу тут не обійтися.
І, нарешті, лакмусовим папірцем має стати вирішення "справи Ліщишин", а також дії міністерства у нових скандалах, якщо такі знову стануться.
