Цими вихідними «Без обмежень» презентували в Мукачеві альбом «5 хвилин». Всі квитки були розкуплені ще задовго до дати концерту, а музиканти зізнались, що виступ в рідному місті завжди особливий. Про все це Mukachevo.net поспілкувався з солістом гурту, мукачівцем Сергієм Танчинцем.
— Вітаю вас з презентацією нового альбому в рідному Мукачеві. Скільки часу пішло на його створення?
Деякі пісні були написані за рік до того, як ми почали писати альбом. Наприклад, пісня «Найби вже весна» написана ще того року, але ми вже не встигали опублікувати її як сингл, тому залишили на наступний рік. Як тільки ми пішли з проекту «Х Фактор», то одразу прийнялись до запису альбому «5 хвилин». Це зайняло десь 2 місяці, бо презентували ми його в готовому вигляді вже 2 лютого.
— Як писалися тексти до пісень і хто це робив крім тебе?
Є співпраця в пісні «На мелі» з Мар’яною Довгань, вийшов дуже класний текст, вона мені дала основу для написання другого куплету. Є декілька фраз у пісні «5 хвилин», що написані моєю дружиною, у нас вже традиційно така співпраця складається. Ну і дуетні пісні «Ангели плачуть» з Лілією Ваврин і «Доле моя» з дівчатами з гурту Врода.
— Виходить, основну частину текстів написав ти. Як цей процес виглядає? Ти маєш залишитись сам, або, можливо, піти в якесь особливе місце?
Тексти і музика, як правило, створюються наодинці. Можна довго крутити фразу в голові знаходячись між людей, потім відкрив телефон, в нотатках записав і все. Якщо чесно, я не дуже пам’ятаю моменти написання віршів або музики, воно завжди по-різному і спонтанно виходить. Слава Богу, що воно є і я то не рухаю і не розбираюсь в тому, як воно відбувається.
— Яка пісня найбільш знакова чи особлива для тебе?
«5 хвилин» тому, що це перший сингл, а «Тону» тому, що він другий (сміється – ред.). «Твої очі» дуже гарно сприймаються публікою і на більшості радіостанцій, і мені здається що це буде наступний третій сингл з цього альбому. Пісня «Викидаєш» драйвова, «Тарасова гора» – абсолютно фестивальна open-air пісня. Якщо говорити про те, яка з них подобається мені найбільше, то чомусь найбільше до душі пісня «На мелі».
— Хто саме з гурту писав музику, з ким ви радились?
Музику, як правило, створює гурт «Без обмежень» на репетиціях. Але без саунд-продюсерів ніколи не обходяться записи альбомів. Тому нам пощастило співпрацювати в цьому альбомі з Артуром Данієляном, відомим українським саунд-продюсером. Він багато чого додав у звучанні, привніс таку собі електронну складову, але хочу зауважити, що це здебільшого аналоговий синтез звуку. Тобто не підібрані на комп’ютері якісь семпли, а створені на студії звуки прямо під час накопичення альбому. Мені здається, що він трохи освіжив звучання «Без обмежень», за що сильно дякуємо йому.
— Де зараз проходять репетиції, по скільки часу, як це виглядає?
Це стандартна київська репетиційна база, яку орендуємо 2-3 рази в тиждень по 3 години. В середньому 12 годин в тиждень ми займаємось на репетиціях. Останнім часом це відбувається вкрай рідко, бо ми в турі на підтримку нового альбому. Але по поверненню, зразу після фестивального літа поїдемо в невеликий осінній тур і після цього візьмемось за запис нового матеріалу.
— Про які фестивалі йде мова?
Зараз ми беремо участь в більшості відомих українських фестивалів, як от Файне місто, Бандерштат, Атлас Вікенд, Разомфест тощо. Із загальновідомих не беремо участь тільки у Захід Фесті і то до сих пір ведемо перемовини.
— Зараз ви як ніколи активно гастролюєте країною. Як часто доводиться бувати вдома у Мукачеві?
Я вже майже 10 років живу в Києві і так стається, що раз в 3 місяці я в Мукачеві. Або концерт, або в дитини канікули і треба відвезти до бабусі з дідусем, або проїздом на відпочинок. Дякуючи Богу, батьки здорові, веселі і я до них часто приїжджаю і приїздитиму якомога частіше.
— Коли все-таки приїздиш сюди, то є якісь речі, які маєш зробити обов’язково? Кудись піти чи з кимось побачитись?
В першу чергу, це гастромарафон. Я завжди відвідую «Колізей», влітку обов’язково чебуречну «Фрегат». Дуже засмутився, коли закрилась пельменна «У Філіпа», то була столова-столовою, але ми завжди туди заходили. А ще наш улюблений «Barry Barr's» та традиційний вже років 20 «Трактир». Це такий гастромаршрут, який не обійти неможливо.
— Чи можна сказати, що дім - це місце, де набираєшся духовної сили для творчості?
У Мукачеві такого дзену я не можу знайти, бо тут дуже шумно. Коли ми приїжджаємо в Мукачево, то збирається купа друзів, ми ходимо одне до одного в гості, це як правило або Пасха, або Різдво, або фестиваль вина тощо. Сюди я приїжджаю відпочити шумно, не шукаючи якогось усамітнення.
— Ти у Фейсбуці часто публікуєш свої кулінарні витвори. Що найкраще виходить готувати із закарпатської кухні?
Тепер я припинив готувати, бо пішов на «Х фактор», потім був запис альбому і так далі. А зараз ми вирішили не вживати м’яса. От вже декілька місяців не їм м’ясного, окрім маминих пельменів, бо мама готує найкращі в світі пельмені (сміється – ред.). Щодо приготування, то найкраще виходить вдома лечо – це класика, і, водночас, робиться елементарно.
— Назви топ-3 улюблені закарпатські страви, які ти радиш спробувати всім, хто їде сюди?
Ріпляний токан, тобто коли в кукурудзяну муку додається варена картопля і воно розмішується в однорідну масу. Тоді він м’якший на смак. Його рекомендую з грибною мачанкою. Закарпатська класика - це бограч. А також гарну закарпатську гірськорічну форель.
