Наприкінці минулого тижня, а саме 12 травня в Ужгороді офіційно відкрили Закарпатський центр розвитку місцевого самоврядування. Він увійшов у першу десятку із 24 регіональних центрів, офіційно відкритих цього року за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» і Мінрегіону.
Завдання центру – підтримка реалізації регіональної політики та реформи децентралізації, покращення надання місцевих адміністративних послуг тощо.
Однак, незважаючи на те, що у нас такий центр відкрили одним із перших, загалом в процесі децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) наша область пасе задніх. Що говорити, якщо до сьогодні влада краю не прийняла «Перспективний план розвитку громад», який має стати дорожньою картою територіальної реформи в краї. Відповідно, станом на весну 2017 року, на Закарпатті створено лише 5 ОТГ – Тячівська, Вільховецька, Полянська, Перечинська та Іршавська, при передбачених незатвердженим перспективним планом 53-х. Менше лише в Луганській – 4 та Київській – 2. областях. В той час як в Тернопільській – 36, Дніпропетровській – 34, Львівській – 25.
За словами Директора Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування Івана Дем'янчука, на сьогодні в Закарпатській області близько 40 територіальних громад знаходяться на різних етапах добровільного об’єднання. Однак далеко не всі з них найближчим часом будуть оформлені офіційно.
Фото з відкриття Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування
Експерти виділяють кілька причин гальмування децентралізаційних процесів: суб’єктивних – небажання саме селищних та міських голів об’єднуватися у громаду, та об’єктивних – як от не затверджений облдержадміністрацією та не прийнятий обласною радою Перспективний план.
Однак чи не найголовнішим є політичний фактор. Ми пам’ятаємо, які пристрасті вирували перед Закарпатською ОДА у вересні минулого року, коли пікетувати облдержадміністрацію приходили представники громад Хустщини та Свалявщини. В результаті в Поляні громаду затвердили, у Нижньому Селищі – ні.
Тому можемо констатувати, що саме боротьба політичних еліт краю і є головним чинником гальмування територіальної реформи. Перспективний план намагаються «тасувати» таким чином, аби у того чи іншого кандидата чи політичної сили були найкращі шанси перемогти на майбутніх виборах.
Тобто в першу чергу мова йде про політичну доцільність, а вже згодом про реформу і ті вигоди, які вона принесе громаді. Чи вдасться активізувати децентралізацію новоствореному Закарпатському центру розвитку місцевого самоврядування? Велике запитання. У нинішніх умовах він радше буде консультативною, аніж рушійною силою реформи.
