Перший етнотур до ромського табору у Великому Березному зібрав чимало охочих. Адже така можливість випадає не завжди - прокатитися на справжньому циганському візку по території поселення, почути запальні пісні, побачити яскраві танці, доторкнутися до зовісм іншого життя.
Табір має неофіційну назву "13-й район", а ще має не дуже добру славу серед інших місцевих. Роми переважно заробляють тим, що збирають металобрухт, буває і таке, що потягнуть щось комусь потрібне. Однак роми живуть своїм окремим життям вже не одне століття.
Зараз, у період карантинних обмежень, заробляти стало важче. Важче їздити і на заробітки. Тому такі етнотури могли трохи допомогти мешканцям табору. Адже туристи купують у них, наприклад, сувеніри - переважно кошики, зроблені з кукурудзяного листя. Плюс просто підтримують гривнею за пісні-танці.
"Це фантастичний досвід, враження залишаться на довго!", - каже один з учасників туру Віктор Чебі-Погань.
У селищі Великий Березний живе приблизно 2,5 тисячі ромів. Це майже третина населення Березного і сьома частина усіх ромів Закарпаття. Невідомо, відколи табір прийшов до Великого Березного, але місцеві кажуть, що він там вже більше ста років.
У кожній родині табору - п’ятеро-шестеро дітей. На запитання "Скільки у вас дітей?" чоловіки відповідають, що не у них, а у жінок.
Діти з табору ходять до двох шкіл: звичайної та інтернату. Раніше допомогу від держави можна було отримати і без довідки про навчання. Зараз усі діти з табору вимушені ходити до школи. Восени до шкіл селища підуть півтори сотні ромських першокласників.
У таборі немає барона, але є греко-католицька церква. "Їхнє церковне життя закінчується тим, щоб похрестити чи поховати. Але були деякі такі, що я їх учив молитися, вони дітей своїх водили. У циган така організація: коли прийдуть, коли не прийдуть", - розповів отець Василь.
Основний прибуток жителів табору - від збору металобрухту та виготовлення глиняної цегли. Чоловіки підпрацьовують у господарствах, дехто їздить на заробітки на Львівщину.
Згідно з паспортами, роми у цьому поселенні - українці. Раніше багато чоловіків з табору їздили на заробітки до Росії.
У побуті жителі табору дещо відрізняються від кочівних ромів. У цьому поселенні більшість будинків цегляні, у значній частині з них є електрика, вода та газ. Територію жителі поселення забудували самовільно. Багато будинків - незавершені.
І хоча більшість тутешніх ромів пересіли на автомобілі, у господарстві все ще є багато коней. Іноді коні тікають з табору і гуляють Березним.
Жителі селища ставляться до ромів переважно недобре, звинувачуючи їх у більшості власних бід. Батьки скаржаться на поганий вплив ромів на їхніх дітей.
Чужинців у таборі називають "ґаджо", що означає "білий". "Джаморе" на противагу - "засмаглий"", - йдеться про цей табір у матеріалі для ВВС Україна.
Більше про перший етнотур до табору ромів у Великому Березному - дивіться у відео.
