Закон України "Про освіту" залишається наразі ключовим питанням у відносинах між Угорщиною та Україною. Не дарма цьому питанню присвячені перші шпальти провідних угорських ЗМІ.
Саме для вивчення проблеми "на місці" до Ужгорода сьогодні має прибути міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто, а за декілька днів до Угорщини збирається Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Посол України в Будапешті Любов Непоп з цього приводу дала інтерв'ю для угорського видання hvg.hu. Зокрема, український дипломат заперечує, що законодавчий акт означає асиміляцію угорської меншини.
Видання зазначає, що 25 вересня Президент України П.Порошенко підписав закон про освіту, який спричинив велике міжнародне обурення.
Адже діючий до цього часу закон надавав можливість угорській меншині Закарпаття отримувати угорськомовну освіту від дитячого садка до вищих навчальних закладів, у той час як відповідно до нового закону про освіту мовами національних меншин можливе бути викладання лише у дитячих садках та початкових класах.
Також залишається багато запитань і не ясно, яким чином це стосується вищої освіти. Правила будуть вводитися поступово протягом 12 років і ті особи, які розпочнуть своє навчання у 2018 році, ще завершать своє навчання за старими правилами. Наразі у майже 100 угорськомовних навчальних закладах на Закарпатті навчається 16 тис. учнів.
Видання нагадує, що міністр МЗС Петер Сійярто розпочав сильну контратаку, обіцяючи Україні проблеми та називаючи цей закон "ударом в спину". Він також викликав для розмови українського Посла, звернувся до ООН та попередив, що для України крок у відповідь буде «болючим».
У інтерв'ю Любов Непоп зазначила: "Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що відповідно до принципу поступовості частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми. Крім того, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами. Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови".
Посол України також зазначила, що "зміцнення державного статусу української мови є питанням національної безпеки для України, оскільки українська державна мова повинна зайняти роль об'єднуючого чинника".
Любов Непоп каже, що Україна і українські дипломати "готові до подальших переговорів як з лідерами нацменшин, так і з нашими іноземними партнерами. Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов'язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону".
Посол України вважає, що у даній ситуації "дуже важливо розуміти почуття один одного, але в той же час ми повинні піднятися над емоційними проявами, щоб змогти зняти напругу, яка склалася. Ми – прибічники конструктивних та врівноважених переговорів. І ми дотримуємося цієї позиції".
Отже, дискусія навколо закону України про освіту на міжнародному рівні триватиме. 12 жовтня Міністр закордонних справ Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня у Києві чекатимуть Міністра людських ресурсів Золтана Балога.
Любов Непоп заявляє: "Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!"
