Це випливає з відповіді Мін’юсту, куди звернулася наша редакція із запитом щодо розпорядження голови Закарпатської ОДА №562 від 3 листопада цього року.
Йдеться про юридичні тонкощі українського законодаства, в яких не може не розбиратися керівник області, тим паче зі званням заслужений юрист України. Більше того, схоже Геннадій Москаль на цих тонкощах відверто маніпулює.
Адже, як виявилося, згадане розпорядження в Мін’юсті не реєструвалося, хоча аби мати бодай якусь юридичну силу – мало бути зареєстроване, адже розпорядження голови ОДА є не тільки міжвідомчим, а й зачіпає чимало інших національного та міжнародного права.
Нагадаємо, що згідно з ним Геннадій Москаль урівняв у правах жителів Закарпатської області та нерезидентів під час перетину митного кордону автомобілями особистого користування з іноземною реєстрацією. У відповідь на такі дії колишній очільник української митниці Анатолій Макаренко пожартував, що наступник розпорядженням Москаля буде ухвалення нового Митного кодексу.
Скандальне розпорядження голови Закарпатської ОДА, яке відразу спростували в ДФС
Отже, оскільки те резонансне розпорядження голови Закарпатської ОДА не було зареєстровано в Мін’юсті, то є суто внутрішнім документом ОДА, тобто якщо просто, то може регулювати на «пересічку» через шлагбаум у внутрішньому дворі будівлі на площі Народній.
Очевидно, що Геннадій Москаль свідомо йшов на такий крок із розпорядженням. Єдине, не зрозуміло, чого домагався, адже це не просто популізм, а відвертий блеф та обман.
Довідково із сайту управління юстиції в Закарпатській області:
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов"язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.