Такі результати дослідження "Summa–2017". Згідно з ними – 28 тисяч етнічним угорців, які досі мешкали на Закарпатті, уже за кордоном.
Згідно з останнім Всеукраїнським переписом населення у 2001 році на Закарпатті 152 тисяч чоловік назвали себе угорцями за національністю. Однак з тих пір минуло 17 років, відбулися значні демографічні та етнічні зміни у національному складі області.
Тож дослідники з групи "Summa–2017" за участі Інституту географії при Угорської академії наук, Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ і угорського Національного дослідницького інституту політики намагалися за допомогою наукових методів оцінити приблизну чисельність угорського населення на сьогоднішній час. При цьому враховуючи місцеву специфіку, також тимчасову міграцію та інші характеристики, що здатні вплинути на демографічні показники.
Попередні результати дослідження оприлюднили у залі засідань Берегівської районної ради 13 червня науковий керівник групи Патріком Татрай та Каталін Коваль.
Голова кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту Йожеф Молнар розповів, що загалом було проведено опитування у 111 населених пунктах Закарпаття, де переважно мешкають представник угорської спільноти (98,5%). При чому зазначено, що важко дослідити ким вважають себе діти у змішаних шлюбах. Адже український перепис не дозволяє вказувати подвійну національну ідентичність.
Тож згідно з опитуванням можна зробити висновок, що у зазначених 111 населених пунктах проживає 123 тисячі угорців, ще приблизно дві тисячі розсіяні по області.
Якщо брати до уваги угорськомовних ромів, які теж можуть оголосити себе угорцями, то ця цифра може зрости ще на 5-6 тисяч. Однак навіть ці дані говорять про значне зниження угорського населення – мінімум на 21 тисячу чоловік (13,7%). Хоча, на думку дослідників, це менше, ніж пропорційне зменшення в угорських меншинах у інших країнах Карпатського басейну.
При чому найбільше зниження кількості серед угорськомовного населення відбулося в Ужгороді та Берегові, частково в Хусті, Сваляві, Тячеві, Рахові та відповідних районах. Найменше – у Виноградівському районі, Мукачеві та Вишкові.
А найбільше здивували показники в Ужгороді та Берегові, де частка угорського населення зменшилася майже на 20%.
Дослідники вважають, що найбільші втрати відбулися за рахунок міграції, в тому числі закордонної. Так приблизно 14,5 тисяч угорців виїхало за кордон, ще приблизно 600 чоловік – у інші регіони України. При чому викликає занепокоєння й те, що за період 2015-2017 років кількість емігрантів помітно зросла.
Однак, за словами дослідників, наведені цифри не включають в себе тих угорців із Закарпаття, які тимчасово перебувають за кордоном угорців. Адже, згідно з опитуванням, не менше 22% угорців проводили за кордоном час не менше місяця. Тобто практично кожні третій чоловік та жінка серед угорської меншини з числа економічно-активного населення. А це близько 28 000 чоловік. Понад 19 000 закарпатських угорців провели за кордоном період понад три місяці – для роботи чи навчання. 50,5% з них вибрали Угорщину, 31,7% – Чехію, 7% – Німеччину, 2,3% – Великобританію, 8,5% – інші країни. Для короткотермінових поїздок більшість обирає Угорщину.
Вікова структура угорської спільноти Закарпаття також викликає занепокоєння. Якщо у 2001 році на 100 неповнолітніх припадало 94 людей похилого віку, то тепер цей показник складає 146, що не дивно, оскільки переважна більшість емігрантів складає саме молодь.
Сенсаційним є і зміни у конфесійному розподілі закарпатських угорців. Значно зросла кількість прихожан реформатської церкви. Отже, згідно з останніми дослідженнями, 64,6% угорців на Закарпатті є протестантами, 17,8% римо-католиками, 12,5% – греко-католиками, 2,5% – православними, 2,7% – належать до інших релігійних деномінацій. Цікаво, що відсоток тих, хто не належить до прихожан жодної конфесії не перевищує 1%, що є досить низьким показником порівняно з іншими країнами Карпатського басейну.
Кількість людей з вищою освітою серед угорців Закарпаття також суттєво зросла: у 2001 році вона складала 4,8%, в той час як в 2017 році їх було 16%, що є найбільш позитивним показником. У той час частка угорців, які задіяні у структурах з вищим професійним соціальним статусом є дуже низькою, на керівних посадах – приблизно 7-8%.
Дослідники розповіли, що планують проаналізувати результати досліджень 2017 року більш детально, а потім опублікувати свої результати у вигляді журнальних статей.
