З першого січня Угорщина оголосила про видачу угорських загальногромадянських паспортів етнічним угорцям, які проживають на території інших країн, та за певних умов, членам їхніх родин. Новинами про цю подію наповнена українська та зарубіжна преса. Адже міжнародний масштаб події зумовлений тим, що 10-мільйонна Угорщина має велику кількість своїх «потенційних громадян» у сучасних Словаччини, Румунії, України – на територіях, які колись належали Австро-угорській імперії.
Всі за паспортами?
Лише на території Закарпаття зараз проживає понад 140 тисяч етнічних угорців. За попередніми оцінками, приблизно утричі більше тут тих, хто має прямих предків, що народилися на Закарпатті до 1920 року – періоду, коли територія області входила до Австро-угорської імперії. Всі ці люди, за умовами, які висунула Угорщина, мають право на отримання угорського паспорта. Громадяни України масово подають документи для проходження процедури отримання паспорта Угорщини, тип паче. Що зараз процес очікування скоротили від року до трьох місяців.
Лише за перший тиждень лютого до консульських установ Угорщини надійшло близько 12 000 заяв про отримання угорського громадянства. І хоча самі угорці кажуть, начебто поки що найчастіше звертаються не українські жителі Закарпаття, а громадяни Сербії, Словаччини та Румунії, однак відомо, що на сьогоднішній день вже близко 7 тисяч громадян України подали заяви до консульських установ Угорщини про отримання угорського громадянства. Цю інформацію озвучив депутата Європарламенту від Угорщини Бейло Ковач, який нещодавно відкрив свій офіс у Берегові. Він же каже, що новий пакет документів від Закарпатців на отримання угорського паспорта надходить щопівгодини.
При цьому на думку Ковача, відносинам між Угорщиною та Україною це не зашкодить – адже «українська держава розуміє ситуацію».
Перші ластівки 2003-го
Тут слід відхилитися від сьогоднішньої теми паспортів і повернутися у 2003-й рік. Саме тоді Угорщина здійснила перший стратегічний крок до повернення закордонних угорців на історичну батьківщину. Цим кроком стала масова і безкоштовна видача так званих «зелених паспортів». Цей документ мав право отримати будь-який громадянин іншої країни, за наявності лише ОДНОГО із трьох чинників:
- бути членом будь-якого угорського національно-культурного товариства. А лише на Закарпатті таких товариств діє більше десятка: від «Національно-культурної спілки угорської інтелігенції Закарпаття» аж до «Спілки угорських бібліотекарів». Всі вони діють у статусі громадських організацій і стати їх членом не становило проблеми.
- володіти угорською мовою на розмовному рівні. Для демонстрації цього не доводилося складати іспиту, а лише продемонструвати клеркам, що приймали документи на оформлення «зелених паспортів» знання мови, промовивши нею кілька речень.
- бути членом сім’ї будь особи, яка відповідає одній з перших двох вимог.
Приймати документи і видавати «зелені паспорти», які друкувалися і оформлювалися в Угорщині і, ймовірно, нелегально провозилися через кордон, були уповноважені… ті самі національно-культурні товариства. Принаймні, так це було в Україні.
Для чого Угорщина це робила у 2003-му? Ще тоді український соціолог Федір Шандор прояснив ситуацію у, так би мовити, «геополітично-етнографічному сенсі». За його словами, невмолима статистика свідчить, що населення Угорщини стрімко скорочується. Від шкідливих звичок (це одна із націй Європи, яка найбільше вживає тютюну та алкоголю), зниження народжуваності, а також… неусвідомленого кровозмішення. Адже Угорщина – маленька країна, у якій щільно переплітаються родинні дерева. Видаючи «паспорти» у 2003-му Угорщина таким чином вбила двох зайців одним пострілом:
- «Прозондувала» кількість потенційних громадян на майбутнє.
- Перевірила реакцію країн-сусідів на такий свій крок.
І варто сказати, що скидається, наче Угорщина усвідомлювала, що діє, так би мовити, напівлегально. Адже ЖОДНОМУ представнику преси тоді так і не вдалося взяти коментар з приводу тих подій у Юрія Дупко – голови одного із угорських культурних товариств, на яке і було покладено видачу «паспортів». Він «перебував на лікарняному», «поїхав у відрядження» тощо. Автор цих рядків особисто упродовж тижня ходив у офіс товариства щодня як на роботу задля єдиного коментаря, який так і не отримав, попри 8-річний на той час журналістський досвід.
Посвідчення з атрибутами паспорта
8 років тому МЗС України заявило ноту протесту Угорщині з приводу видачі тих «паспортів», однак отримало цілком задовільну відповідь, якою й заспокоїлася. Виявилося, що документи, які виглядали як паспорти такими не були. А були всього лиш… «посвідченнями закордонного угорця». Однак! Абсолютно паспорта обкладинка, тиснена золотом корона Святого Іштвана – символ угорської державності, зображення будівлі парламенту у Будапешті. 32 сторінки із мікроштрихом, просічною нумерацією, ламінованою сторінкою із фото, захисним друком фарбою-хамелеоном, наклейки із штрих-кодом на останній сторінці обкладинки – що це як не дорога поліграфічна паспорта технологія і захисні елементи цілком серйозного документу? А також, явні ознаки «формування бази даних».
Потрібно зауважити, що посвідчення ці видавалися з терміном дії на 5 років (до 2008-го) для дорослих і… терміном дії «до настання повноліття» неповнолітнім. Приміром, хлопчик віком у 5 років, отримав посвідчення, строк дії якого спливає аж у 2016-му. Далекоглядно, чи не так? У той час, як «паспорти» його батьків втратили свою дію ще у 2008-му. І хоча ці посвідчення не давали якихось серйозних преференцій, а лише 90% знижку на проїзд територією Угорщини на будь-яку відстань двічі на рік (відвідати рідню?), право навчатися в угорських вузах із значною знижкою і пільгами при вступі тощо, однак ажіотаж за ними був аналогічний тому, яким є зараз для отримання справжніх паспортів.
Останні кілька штрихів. Подавачі документів 2003-го, які відповідали критеріям 1 і 2, перерахованих кількома абзацами вище отримували «Посвідчення закордонного угорця». Ті ж, хто відповідав лише критерію 3 – отримали «Посвідчення члена сім’ї закордонного угорця». (Все це видно на ілюстраціях)
Ким проросте Угорщина?
Повернемося до сучасних угорських паспортів. Український МЗС на цей рахунок досі нічого не заявив. Очікується, що угорський паспорт в 2011 році зможуть отримати за спрощеною схемою від 250 до 400 тисяч людей з різних кран.
Умови для отримання громадянства мінімальні: несудимість, базове знання угорської чи угорське походженняя. Причому поняття "походження" дуже умовне: достатньо, щоб хтось з ваших найближчих родичів народився на території, що належала Угорщині до 1920 року або у воєнний період (1938-45). Тому і архіви зараз просто завалені заявами від шукачів свого коріння. Починають лунати припущення, що ймовірно укладання фіктивних шлюбів із закарпатцями стане новим шляхом до Євросоюзу, а, відповідно і до Америки мешканцям інших регіонів, головно бізнесменам, яким все важче вести справи в Україні.
Чи є ті, хто не поспішають отримати нові угорські паспорти? Є і це, переважно, люди старшого віку і пенсіонери, які не бажають зриватися із насидженого місця або ж втрачати пенсії, у разі, якщо Україна відбере у них українські паспорти через подвійне громадянство. Однак і дехто з них під тиском дітей та рідних подає заяви, щоб полегшити отримання паспортів своїм молодшим нащадкам та їхнім родинам.
Політолог Віктор Пащенко каже, що у цій ситуації є очевидним порушення Законодавства України, але покарати «подвійних громадян» неможливо. Позбавлення українського паспорту дуже довга судова процедура. Однак, ця ситуація може мати болісні для Україн наслідки у майбутньому. Цю є думку розділяє екс-консул України в Угорщині Ален Панов. Він припускає, що саме в Угорщині знайдуть прихисток ті, хто не в змозі повернути взяті в Україні кредити. А людина з угорським паспортом на території Угорщини – угорець і ніхто інший. Тож, комплексна проблема настане дуже швидко.
Фото1 - Посвідчення закордонного угорця;
Фото 2 - Посвідчення закордонного угорця (розгорнуте) та Посвідчення члена сім’ї закордонного угорця (закрите);
Фото 3 - "Зелений паспорт" дорослого - термін дії спливає через 5 років.
Фото 4 - "Зелений паспорт" дитини - термін дії спливає У ДЕНЬ 18-ліття власника.
Дмитро Тужанський, для Мукачево.net
