Минулого тижня на в'їзді в закарпатське Берегове з боку Угорщини урочисто відкрили таблицю з давньо-угорськими (секейськими) рунічними символами. Відтепер назва міста буде читатися магічними рунами як Берегсас – при чому задом наперед. Як пишуть деякі закарпатські видання – «місто Берегово стало першим населеним пунктом на Закарпатті, що було удостоєне подібного знаку».
На сьогоднішній день в Угорщині налічується близько 100 таблиць з назвами населених пунктів рунічними символами, і як сподіваються організатори, до кінця року їх кількість має перевищити тисячу. Один з перших таких знаків було встановлено у XVI-му районі Будапешту в 2007 році.
На церемонії в Берегові був присутній мер міста Іштван Гайдош, який назвав цю подію «історично важливим фактом для угорської діаспори», а місто Берегово - угорським культурним та економічним центром. Він зазначив, що завдяки рунічній таблиці, дух і солідарність місцевих угорців буде тільки зміцнюватися.
Бейла Ковач, депутат Європарламенту від угорської партії «Йоббік», який нещодавно відкрив свій офіс у Берегові, наголосив, що секейські руни - це культурна спадщина всієї Європи, якими по праву може пишатися кожен угорець. Також виступили консул Угорщини в Берегові Петер Філедьхазі, представник угорського рунічного фонду Ласло Шіпош, представники духовенства, в тому числі єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан та інші.
Історична довідка. З давніх часів і аж до прийняття християнства в 995 році угорці користувалися саме «рунічними» письменами, які беруть свої корені від давньотюркської писемності. Угорське слово «руна» (Rovás) походить від слова «різьблення», оскільки символи-букви вирізалися на дерев'яних дошках і предметах. Перший християнський король Угорщини Іштван (Стефан) Святий заборонив вживати цю систему письма і змусив угорців перейти на латинський алфавіт. У першу чергу, через те, що рунами користувалися язичники для магічних обрядів і ворожби. Саме слово "руна" означає таємницю, секрет, до того ж у кожної руни існує своє езотеричне тлумачення.
Угорські руни зберігалися найдовше (аж до половини XIX століття) в представників народності секей, які живуть в Трансільванії. У наш час рух за відродження старої писемності очолюють в Угорщині Габор Сокач і Клара Фрідріх. Вони вважають, що угорські руни необхідно знати кожному угорцю, для того, аби краще розуміти свою власну історію. Їхня мрія, аби кожен населений пункт Угорщині отримав табличку з рунічним написом, а давню писемність почали вивчати в школах і університетах. За теорією дослідників, представники угорських племен побували в Карпатському басейні задовго до IX століття. Для підтвердження цього факту влаштовують експедиції в пошуках рунічних символів. З лекціями планують відвідати і Закарпаття.
Самі руни можуть читатися як зліва направо, так і справа наліво (саме так тепер читається назва закарпатського міста Берегово – або угорською, Берегсас).
