Понад 50 стиглих лимонів щомісяця збирає ґазда з триметрового куща, а плодоносить десятирічний цитрус — протягом року.
— Скуштуйте свіжий лимон, це справжня вітамінна бомба, він в сотні разів корисніший, ніж заморські цитруси та не такий кислючій, — Янош Петроці веде до оранжереї де ростуть цитрусові, зриває стиглого плода, відрізує шматок і кладе до рота. -- Таку ягоду можна їсти навіть без цукру та меду, бо він містить природну цукристість. Нині медичні чиновники оголосили старт сезону захворюваності на ГРВІ, а в мене цілющі ліки — завжди під рукою. Відколи вирощую лимони, до аптеки — ані ногою. Мої лимони — ароматні, соковиті, мають тоненьку шкірочку та достигають на гілці, тому в них повно вітамінів. Заморські цитруси, що продають на ринку навіть й у порівняння не йдуть.
Цитрусову оранжерею пенсіонер облаштував на веранді батьківського будиночку, що в центрі Мукачева. В середині — тепло та дуже сонячно. Стеля та стіни “цитрусового будиночку” зроблені зі скла, тому сонячного проміння рослинам не бракує. Сходи ведуть до будинку, а по обидва боки від них, вздовж стіни ґазда змурував форми з бетону до яких засипав родючий ґрунт. На верхньому ярусі -- ростуть саджанці лимонів, апельсинів, гранатів, інжиру, томатного дерева, кави та мандарину. Нижній — засаджений цитрусовими кущами, заввишки два метри. Найбільший серед них — десятирічний лимон. Гіллястий кущ-гігант, що заввишки три метри росте одразу при вході до оранжереї. Його гілки рясно обліплені стиглими лимонами, які кортить зірвати. А на маківці — повно білих квітів. Від них йде тонкий аромат цитрусу на цілу оранжерею. На гілках, що трохи нижче бачу цілі грона дрібних лимонів зеленого кольору.
— Вони поспіють ще до Різдва. А з цих квітів, що нині бачите —також виростуть справжні лимони, їх збиратиму ще до Великодня. Я ж кажу, що власними лимонами ласуємо цілий тік! Перші саджанці цитрусових я привіз з Грузії майже 20 років тому. Вирішив, що й у нас ці сорти добре плодоноситимуть. Висадив їх у вазони та протягом п'яти років примхливі азіати жодного разу не зацвіли. Довелося перегорнути стоси літератури, щоб вивчити усі тонкощі догляду за лимонам. Нині маю цілу оранжерею цитрусів, з базару фруктів не купую, нам власних вистачає, ще й сусідів пригощаємо. Мандаринами ласуємо протягом трьох місяців, і навіть на Різдво — маємо власні, знімаємо їх з гілки. А лимони в нас не переводяться з жовтня й до до наступного вересня, -- хвалиться пан Янош. – Щоб цитрус тішив вас рясним врожаєм, дам кілька слушних порад. Двічі протягом року слід знімати верхній шар ґрунту у горщику, аж до коренів, що ростуть близько до поверхні. Та підсипати перегній чи землю з ялиновими гілками. А щовесни слід пересаджувати кущ у більшу ємність, допоки місткість вазона сягне п’яти літрів. У такому горщику лимон може рости протягом 20 років без пересаджування. Примхливий цитрус навіть влітку не виносить протягів, кущ може захворіти. А ще вазон з лимоном не можна повертати. Примхливий азіат сам обирає напрямок росту, його не можна змінювати, бо рослина захворіє ба навіть може загинути.
— Як Вам вдалося змусити примхливий лимон плодоносити протягом року, — цікавлюся в ґазди секретом.
— Жодного секрету не маю, причина – в ґрунті, звідти кущ отримує поживні речовини. Слід правильно підживлювати кущ, —зауважує чоловік. —Та головне — дотримуватися балансу і не зловживати добривами. Я не прихильник хімії на городі. Перегній роблю власноруч, помітив, якщо заліза вистачатиме, й лимонів —не бракуватиме. Щовесни “висаджую” у горщик з лимоном іржаві цвяхи. Для цього купую “десятку” та витримую цвяхи в банці з водою. Від тієї процедури мій лимон цвіте —як у райському саду. Щороку з кожної гілки збираю понад 5 кілограмів стиглих лимонів.
