Mukachevo.net розпочинає нову рубрику присвячену 125-річчю закарпатського футболу. Протягом року для Вас будуть підготовлені автобіографічні матеріали про футболістів, які залишили свій слід у світовому футболі.
Народився Гейза Колочаї 30 травня 1913 року. Як і більшість дітей, змалку був жвавим, рухливим. Однак зі всіх видів спорту юнакові до душі найбільше припав футбол. Тож він став членом колективу «Юніону».
У 1932 році поїхав навчатися до Карлового університету в Празі. Там розпочав свою спортивну професійну кар’єру в місцевій «Спарті». Зарекомендував себе як плеймейкер, хоч і амплуа в нього було інше – форвард. Забивати Гейза «не любив», а ось пронести «шкіряного» по флангу і дати гольовий пас – це залюбки. За п’ять років у «Спарті» провів 89 матчів та забив 27 м’ячів.
9 квітня 1933 року талановитий футболіст дебютував у складі збірної Чехословаччини. Тодішній матч проти Австрії закінчився перемогою команди Колочаї – 2:1. Через рік разом зі збірною поїхав на чемпіонат світу до Італії. Чехословаччина тоді виступила бездоганно і посіла другу сходинку, але Колочаї на тому турнірі перебував у резерві і на поле не виходив, але медаль турніру отримав.
У 1937 році Гейза Колочаї переїздить у Францію, де виступає за «Олімпік» із Лілля. Закріпитися в складі цієї команди Гейзі не вдалося (про це відомо із архівів французьких футбольних інтернет-видань). За два роки він проводить трохи більше десятка матчів і забиває лише 2 м’ячі. У 1939 році у фіналі Кубка Франції Лілль зустрівся із «Расингом» (Париж). Тоді Гейза Колочаї міг стати справжнім героєм свого клубу, та його гола у ворота парижан було недостатньо. «Лілль» програв цей матч із рахунком – 1:3.
У тому ж році футболіст переїздить до угорського «Кішпешта», де одразу стає гравцем основи. 21 матч – і 10 результативних ударів. Такий здобуток за сезон змушує керівників більш іменитого клубу Угорщини «Ференцварош» звернути увагу на берегівчанина. У «Ференцвароші» гравець виступає неперевершено, тож його викликали до збірної Угорщини. Того ж сезону команда здобуває титул чемпіона країни.
Незважаючи на чемпіонство колективу і свою непогану гру, Гейза відтак вирішує продовжити ігрову кар’єру в «Уйпешті». Там проводить два сезони – і на цьому професійну кар’єру завершує.
Та під час війни з’являється в складі напівпрофесійного клубу «Ужгород». Але у зв’язку із воєнним станом грає там не так уже й часто. Останньою командою для нього став АК (Атлетичний клуб) «Сентлорінц», відтак Гейзо закінчив грати у футбол повністю.
Та з футболом як видом спорту зав’язувати наш земляк не хотів. Уже в 1946 році він очолив угорський футбольний клуб «Ніредьхаза», як тренер провів там три сезони. У 1949 році став головним наставником клубу «Папа Вашуц». Із 1952 по 1953 рік очолював дебреценський «Локомотив». Далі взявся за тренерську роботу в клубі «Гонвед». Паралельно в 1954 році ввійшов до тренерського складу збірної Угорщини, яка на чемпіонаті світу здобула срібні нагороди.
Того ж року очолює клуб «Вашаш» і тренує його протягом сезону.
А в 1957 році розпочинає роботу за межами Угорщини. Югославський «Партизан» під його керівництвом став срібним призером країни. Через рік їде тренувати бельгійський «Стандарт». Тодішній успіх клубу не забувають у Бельгії до сьогодні. Під його керівництвом команда з Льєжа, удруге у своїй історії, перемогла в чемпіонаті Бельгії. У цій країні Г. Колочаї працював до 1961 року, потім повернувся до Угорщини і очолив «Уйпешт». Сезон був важким. Програш у чемпіонаті країни і не менш болюча поразка в Європейському кубку кубків від «Фіорентини» у півфіналі змусили тренера піти у відставку.
Рік Гейзо Колочаї відпочиває, а потім їде до Алжиру. Там тренує команду «Хуссейн Дей». Два роки роботи в Африці великих досягнень Колочаї не принесли. А повернення до Європи для відомого футбольного наставника стало дуже успішним. У 1966 році стає головним тренером польського «Гурніка», який невдовзі стає чемпіоном Польщі, а далі вдало виступає у Лізі Чемпіонів.
У 1970 році пан Колочаї очолює «Ференцварош», а згодом працює із «Відеотоном» та «МТК».
Із 1974 року працював зі збірною Пакистану. А останній клуб, який він очолював, – каїрський «Аль-Аглі».
Гейзо Колочаї після закінчення ігрової кар’єри дуже часто відвідує рідне Берегово. До останніх своїх днів організовував товариські зустрічі із ветеранами футболу.
26 вересня 2008 року, у поважному віці, Гейзо Колочаї помер у Будапешті.
