Незабаром, у травні цього року, у Берегові мають урочисто відкрити кінний пам'ятник Ференцу Ракоці ІІ, національному герою Угорщини. Автор монументу - угорський скульптор Лайош Дьорфі.
Мешкає він у невеличкому містечку Пюшпекладань, неподалік від відомого курортного Гайдусобосло. Саме тут розміщено найбільше його робіт. Загалом їх понад двох сотень, що знайшли своє гідне місце як в Угорщині, так за кордоном.
Лайош Дьорфі - відомий митець, лауреат премії Ференца Келчеї, угорської премії за збереження національної спадщини та багатьох інших відзнак. Закінчив Будапештську школу образотворчого мистецтва, далі навчався в Угорській академії образотворчих мистецтв. Згодом повернувся на малу батьківщину, де у 1985 році презентував свою першу публічну роботу - статую Адама в парку біля реформатської церкви.
Але нині найбільше уподобання Лайоша Дьорфі - це зображення історичних громадських діячів. Для цього він ретельно вивчає історичні події минувшини та деталі життя людини, яку збирається зобразити. Працює у жанрі реалізму та вважає, що для угорців вкрай важливим є пошук національної ідентичності.
Скульптор також має ще одну улюблену тему - коней. Найбільша його кінна статуя польського короля Яна Собеського (встановлена у 2008 році) знаходиться у словацькому містечку Штурово. Саме там у 1683 році відбулася знаменита "Битва під Парканами", де об'єднаними польсько-австрійсько-німецьким
Лайош Дьорфі розповідає, що його любов до коней почалася у дитинстві, оскільки у батька в містечку Карцаг був лоша і він разом з братами доглядав за твариною.
Утім найдорожча для нього робота - це статуя хлопця-повстанця 1956 року, який з однією гвинтівкою вийшов проти російських танків, і встановлена на площу Корвіна у Будапешті. Пам'ятник відкрито у 1996 році, був створений всього за вісім днів, однак його встановленню перешкоджала тодішня влада і навіть озброєні охоронці. Утім зараз це один з найбільш відомих символів революції для всієї Угорщини.
А ще з творчістю Лайоша Дьорфі пов'язаний один цікавий факт. Так у 2012 році угорські вчені кафедри біологічної фізики ELTE під керівництвом доцента Габора Горвата здійснили кілька унікальних досліджень.
Зокрема вивчили кілька тисяч художніх малюнків, де зображені коні. І прийшли до висновку, що малюнки людей епохи палеоліту (наприклад, що залишилися у печері Ласко у Франції) більш точно зображували ходу цих тварин, ніж, наприклад, сучасний американський скульптор Анна Вон Хайат-Хантінгтон (1876-1973), яка відома своїми кінними статуями. Угорські дослідники вивчили анатомічні зображення коней у світовому мистецтві, і виявили, що навіть Леонардо да Вінчі зображував у своїх малюнках тварин у русі не зовсім вірно. Натомість угорський скульптор Лайош Дьорфі досягнув абсолютної достовірності (на прикладі кінної статуї Яна Собеського).
Тож майбутній пам'ятник Ференцу Ракоці ІІ, який планують встановити у закарпатському Берегові, також має відповідати всім канонам як мистецтва, так і науки. До речі, допомагає у цій роботі батьку його син Адам. Він теж став скульптором і нині працює у власній майстерні у Дебрецені.
P.S. Лайош Дьорфі є автором кількох скульптур, що вже знайшли своє місце на Закарпатті. Так, у 2012 році в Ужгородскому замку урочисто відкрили бронзове погруддя Міклоша Берчені, останньому володарю замку.
14 червня 2016 року у приміщенні Закарпатського угорського інституту імені Ференца ІІ Ракоці було урочисто відкрито пам'ятний бюст Калману Шовшу - першому ректору навчального закладу.
