У закарпатському Берегові розташований один з найбільших та найбідніших циганських таборів в Україні та Європі. «Окремий хутір», як офіційно називають цей район і де мешкають берегівські цигани, від міста відділяє висока стіна, збудована по периметру.
Скільки тут проживає людей ніхто точно не знає. Місцева влада називає цифру 4.000, однак за іншими даними мешканців табору насправді майже удвічі більше (про це, скажімо, заявляють представники міжнародних благодійних організацій). Просто у багатьох ромів немає жодних документів: у дорослих - паспортів, у дітей - свідоцтв про народження.
Уявити, що 20-25% населення міста Берегова, який нині активно розвивається як курортне містечко, живуть в умовах наближених до первіснообщинного ладу людства, досить важко. Однак так воно є насправді.Сьогодні основний заробіток закарпатських циган (так вони самі себе називають, а не «ромами», як нав'язують міжнародні організації) – це гроші, які отримують жінки при народженні дітей. Утім, вони не завжди йдуть на користь. Бідні циганські родини так і залишаються бідними – живуть у будиночках з саману, часто без вікон, замість даху – клейонка, замість підлоги – сира земля.
Як розповідають самі мешканці табору, справа у тім, що більшість з цих грошей вони віддають своїм баронам, які володіють всією циганською касою. За борги. А відсотки у таборі просто неймовірні – близько 100% на день. Тобто взяв 100 гривень сьогодні - завтра повернеш 200...
Ось так і живуть, все гірше і гірше. Чим більше грошей – тим більше проблем. Практично все населення Окремого хутора сьогодні знаходиться під владою двох-трьох так званих «баронів». Це, у свою чергу, вигідно місцевим політикам, які домовляються з ними про підтримку заздалегідь і за великі гроші. Адже мати у своєму резерві хоча б 10-15% голосів у місті – значить мати суттєвий бонус на виборах!
На початку цього року за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» циганський табір у Берегові мав отримати 30 000 гривень для капітального ремонту водопроводу та оплату за воду для ромського населення. Однак у міськраді вирішили, що робити це недоцільно – адже у жодній халупі немає кранів. В результаті гроші вирішили використати для ремонту дороги у табір. Нещодавно розпочали і сам ремонт. Тепер місцеві барони зможуть нарешті їздити на своїх новеньких іномарках, не лякаючись бездоріжжя.
А сам табір є нині практично справжнім «гетто». Він викликає деяку цікавість хіба у іноземних туристів, що часом подорожуютьна вагончиках Боржавської вузькоколійки. Туристи просто в шоці – вони не можуть повірити, що бачать справжні бараки, розташовані просто у центрі Європи. Однак у сам табір заходити бояться. Лякає їх, в першу чергу, кількість хворих на туберкульоз серед ромів –адже є родини з 10-15 чоловік, де немає жодного здорового члена сім’ї…
