Довгий час реформатори молились у католицьких храмах і тільки у 1656 році побудували невеликий молитовний дім.
Історія реформатської віри на Закарпатті така давня, що дослідити точно коли саме вона тут з’явилась практично неможливо. Спроб побудувати місце для молитви було багато, але всі вони так чи інакше закінчувались невдало. Вперше у 1656 році на березі річки було зведено невелике приміщення де могли збиратися віряни. За кілька років поруч з ним побудували і дерев’яну церкву, яка згодом згоріла. У 1700- роках було побудовано ще одну церкву, але і вона швидко зруйнувалась.
Прихильникам реформатської віри доводилось молитися просто у полях або в інших непристосованих місцях. У 1777 році церкву, що стояла на березі річки все ж відбудували. Її зробили більшою та міцнішою. Але навіть це не допомогло. Часті повені руйнували церкву.
На кінець ХVIII століття імператор Йосиф ІІ прийняв рішення будувати новий храм. Місце обрали майже в центрі (зараз це вулиця Духновича), а на будівництво не шкодували грошей. Красива кам’яна церква з високою дзвіницею була споруджена 1798 року.
Та на цьому всі біди не закінчилися. Для урочистого відкриття нової будівлі на дзвіницю витягнули гармату і оповістили містянам про урочисте відкриття гучним пострілом. І тієї ж ночі частина дзвіниці завалилась, очевидно не витримавши вібрації від гармати. Ось так, новий храм жодного дня не служив за призначенням і знову потребував реконструкції. Тільки через 16 років церкву відбудували і сюди змогли ввійти перші прихожани.
На початку ХІХ століття церковна громада придбала кілька будівель поблизу храму де розмістили канцелярію, господарські приміщення та інше. Пізніше один з вірників, що повернувся в Мукачево з Америки виділив кошти на оновлення храму. В такому вигляді він дійшов і до наших часів.
Радимо також переглянути історію зведення римокатолицького собору Святого Мартина.
