Угорське видання Magyar Nemzet розмістило велике інтерв'ю з закарпатським скульптором Михайлом Колодко, який добре відомий своїми міні-фігурками. Зокрема лише в Ужгороді їх встановлено 26-ть і вони вже стали цікавою туристичною атракцією. Тепер він продовжує свою справу в Будапешті.
Як пише видання Михайло Колодко народився в Ужгороді, а навчався у Львові за спеціальністю «монументальна скульптура», але захопився саме створенням мініатюрної скульптури.
Кілька років тому він разом з родиною переїхав до Угорщини і нині мешкає у місті Вац поблизу Будапешта, там знаходиться і його невеличка студія.
"Колись я дуже полюбив Львів, і певний час відчував, що хочу там жити, а потім засумував за Закарпаттям: тут живуть і розуміють один одного українці, угорці, русини, цигани. Тут набагато бідніше, але тут жили такі ж люди, як і я.
Я розумів, що після проголошення незалежності України будуть встановлені нові публічні скульптури, буде вшанування пам’яті нових героїв, але я хотів триматися подалі від цього. Коли на Закарпатті були встановлені перші пам'ятники на честь особистостей, які ніколи тут не бували, я відчув, що важливо показати хто насправді був особистістю у цьому регіоні. Було зрозуміло, що мене не будуть запрошувати і дозволяти це робити, тому ці скульптури були невеликими і практично таємними", - розповідає Михайло Колодко.
Так з'явилася фігурка художника Тіводара Чонтварі, родом із Закарпаття, а також Енді Ворхола, який є русином за походженням.
А однією з перших стала маленька статуя Свободи в Ужгороді. "Я хотів, щоб ця маленька фігурка була такою ж маленькою, як почуття свободи на той час", - каже Колодко.
Скульптор створив вже кілька знакових скульптур, які встановлені в столиці Угорщини. Однак не забуває і про Закарпаття. Серед останніх його робіт - пам'ятник актрисі Шарі Федак у Берегові, зараз працює над меморіалом жертв Голокосту.
Наразі Михайло багато розмірковує про питання "внутрішньої свободи" і намаганням самовираження. Але йому важко це пояснити. І не лише тому, що ще важко розповісти про це угорською, яку наполегливо вчить. Всі свої внутрішні переживання намагається передати через свої твори.
Каже, що був час, коли для нього було дуже важливо знати як реагують люди на його скульптури, чи помітили що він хотів донести.
"Я також сподівався на інші замовлення. І якщо про мене писали щось погане, для мене це було дуже боляче. Але зараз я не звертаю уваги на те, що про мене пишуть, бо маю ще багато чого сказати", - каже Колодко.
І пояснює, що наразі йому не потрібно пристосовуватися до зовнішніх умов і він має більше можливостей для своїх подальших досліджень і мозкових штурмів.
Скульптор розповів, що переїзд його родини (жінки та двох дочок) до Угорщини стався практично раптово. Одного разу коли він відвідував виставку Чонтварі у Будайській фортеці, то зустрів знайомого закарпатця, який вирішив переїхати до Трансильванії і запропонував зняти його помешкання.
Переїзд стався у 2016 році. Хоча сам Михайло пояснює справжню причину так: «Ми жили понад півроку у помешканні на 21 квадратний метр. У нас практично нічого не було, але я відчував, що тут можна виростити крила і навчити дітей літати».
Нагадаємо, що нещодавно Михайло Колодко "засвітився" також у популярній передачі "Орел і решка".
