Понад 100 тисяч етнічних угорців, які проживають на північному заході Румунії , у неділю, 27 жовтня, утворили 54-кілометровий «живий ланцюг». Учасники маршу вимагали створення територіальної угорської автономії в Трансільванії.
Демонстрація на підтримку цієї акції відбулася і в столиці Угорщини Будапешті , де біля будівлі посольства Румунії також зібралося кілька десятків мітингувальників, а також в Берегові, також у неділю, 27 жовтня, однак про це майже не було повідомлень у ЗМІ.
«Великий марш секеїв» на підтримку автономії невизнаному Бухарестом Секуйському краю розпочався в румунському повіті Ковасна (Трансільванія), – передає румунське агентство Hotnews.
За даними організаторів акції, у ньому взяли участь понад 100 тис. чоловік, за даними румунської жандармерії , число учасників склало близько 15 тис. чоловік. Колона розтягнулася між населеними пунктами Кікіш і Брецку. За твердженням поліції , для участі в марші у Трансільванію були привезені люди і з Угорщини.
Учасники акції тримали в руках плакати з гаслами румунською та англійською мовами «Хочемо автономії , а не незалежності», «Секуйській край – друге обличчя Румунії», «Румунія –також і наша країна», «Автономія – це не незалежність , а ефективність», «Вимагаємо офіційні мови – румунську та угорську!»
Захід підтримали представники всіх основних угорських партій і організацій Румунії , включаючи Демократичний союз угорців , Угорську народну партію Трансільванії і Національну раду секеїв . Раніше ці організації відкрито ворогували один з одним, однак зараз відкинули чвари і закликали всіх прихильників автономізації та федералізації Румунії вийти на акцію.
Угорці румунської Трансільванії обіцяють оголосити безстрокову акцію громадянської непокори у випадку, якщо офіційний Бухарест не дасть добро на створення автономії Секуйського краю вже у найближчий час. Про це було заявлено в резолюції, яку прийняли під час маршу протесту.
Варто зазначити, що подібна ситуація цілком можлива у майбутньому і на Закарпатті, де угорські політики активно просувають ідею створення так званого Притисянського угорського району та відповідного виборчого округу.
У грудні минулого рокугостре питання щодо створення Притисянського району стало причиною того, що вперше (!) за 18-річну історію не було підписано підсумковий протокол засідання змішаної угорсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Більш того, українська делегація на знак протесту мало не покинула стіл переговорів.
Посол Угорщини в Україні Міхай Баєр тоді категорично відкинув будь-які розмови про сепаратизм. «На останньому засіданні угорський уряд запропонував свою підтримку тим ініціативам, які виходили від легітимних політичних організацій закарпатських угорців. Це (ідея створення Притисянського району) ініціатива однієї з двох угорських партій Закарпаття . Ми просто забезпечили свою підтримку цим ініціативам , і ні про який сепаратизм не йдеться, – зазначив Баєр.
У той самий час у інтерв’ю газеті «2000» лідер партії угорців України КМКС Міклош Ковач висловився чітко: «Щоб зберігати ідентичність, нам потрібна територіальна автономія – що, на жаль, не передбачено в прямому виді Конституцією. Ну, нехай тоді це називається по-іншому!»
Закарпатський угорський політик каже, що мова повинна йти про виживання не етносу, а цілої нації!
«Ми цю ідею висунули приблизно в 2000 році: створити район, що збігся б з регіоном компактного проживання угорців, – зауважив Міклош Ковач. – Ми вважаємо, що нинішній адміністративний поділ Закарпаття багато в чому штучний. Адже угорці живуть переважно уздовж Тиси, у прикордонній смузі. Ситуація, коли ця компактна громада навмисно розділена між чотирма районами (і лише в одному угорці становлять більшість), має лише одну мету – «притиснути» нас…»
Слід, мабуть, нагадати і зовсім свіжі події, які відбулися у жовтні цього року в закарпатському місті Берегово, на політичному форумі угорської радикальної партії «Йоббік» («За кращу Угорщину»).
«Угорські націоналісти знову вимагають від України створити в Прикарпатті автономіюдля етнічних угорців. Відповідну заяву зробив депутат ЄвропарламентуБела Ковач , який також представляє партію «За кращу Угорщину». В іншомувипадку Ковач пообіцяв Україні ускладнити процес євроінтеграції», – цитуємо російське видання «Вісті ФМ».
Журналіст Володимир Синельников пише, що причина невдоволення угорської партії – утиск прав угорської громади Закарпаття. А Бела Ковач – один з угорських політиків , які домагаються «поліпшенняположення угорських громад за кордоном».
«Для правих угорських політиків Закарпаття – це історичні території . Партія «За кращу Угорщину» підтримує ідею створення в Закарпатській області Притисянського округу, який об'єднає території з перевагою етнічнихугорців. Тобто , фактичного створення угорської автономії, – зазначає видання. – Зараз етнічних угорців у Закарпатті – понад 150 тисяч, 12 % населення. Для офіційного Києватака автономія – потенційна загроза сепаратизму : угорці можуть зажадативозз'єднання з історичною батьківщиною і навіть пред'явити претензії на все Закарпаття».
Утім журналіст робить висновок, що зірвати ратифікацію угоди про асоціацію з Євросоюзом угорські радикали не здатні: «Для цього у них недостатньо голосів у парламенті Угорщини. Межа їх можливостей – це політичні демарші. Однак Україна , потрапивши в сферугеополітичного впливу Євросоюзу , змушена буде грати за його правилами. Тобто, офіційному Києву доведеться рахуватися з правами угорської громади. Навіть утому випадку , якщо вони будуть домагатися повернення Закарпаття Угорщині».
Сценарій, звісно, невтішний. Але те, що угорські політичні діячі, в тому числі радикали, почувають себе на Закарпатті як вдома – факт. І це не лише гучні заяви про автономію, а й масова видача громадянства Угорщини громадянам України (при чому, не лише представникам угорської громади). А бурхливі події в Румунії мали б привернути увагу і української влади. Адже над офісом Бели
Ковача у Берегові (а він діє там абсолютно відкрито) вже майже рік висить прапор невизначного Секуйського краю – як нагадування, що наступним пунктом для демаршів «за територіальну автономію» цілком може стати Закарпаття.
Міклош Секереш, для Мукачево.net
