Закону, який регламентує діяльність детективних послуг в Україні, поки що нема, однак справа набуває все більшої популярності. У парламенті вже неодноразово розглядали законопроекти, спрямовані на легалізацію детективної діяльності, але щоразу вони не набирали достатньої кількості голосів.
До прикладу, в сусідній Росії такий закон діє з 1992 року. А в Англії кількість персоналу приватних охоронних і детективних фірм вдвічі перевищує чисельність співробітників поліції. У США бюджет таких компаній на 50% багатший, ніж усіх органів поліції разом узятих, а кількість співробітників складає близько 1 млн. людей. В Ізраїлі, де населення понад 5 млн. жителів, налічується близько 2 тис. детективних агентств.
Українським же детективним бюро доводиться ховатися за вивісками охоронних фірм, приватних підприємств та навіть засобів масової інформації. Звичайно ж, більшість співробітників розшукових організацій — не підприємці й не журналісти. Часто це колишні працівники правоохоронних органів.
За даними Всеукраїнської асоціації приватних детективів, за останні два роки кількість розшукових агентств в Україні зросла в десять разів — до 500, а зверталися до них з різних приводів 15% українців.
За інформацією, яка є в інтернет-мережі, на Закарпатті таких фірм є близько 20. Проте не усі вони зареєстровані. Я зателефонувала в кілька з них. Але, почувши, що телефонує журналіст та просить розповісти, як їм працюється, майже всюди казали, що їх це не цікавить, та клали слухавку.
Але все ж таки «Новинам Закарпаття» вдалося поспілкуватися з одним із детективів Ужгорода. Ним виявився Борис Ворю. Колишній військовий, а відтак дільничний інспектор міліції сьогодні — сищик, працює разом зі своїм партнером — адвокатом Євгеном Поповим.
Коли Борис Юрійович вручив мені свою візитну картку, то тут же виникло до нього перше запитання.
Пане Борисе, а чому на вашій візитці написано – директор приватного підприємства «Шерхан»?
— А тому, що реєстрацією саме детективних агентств ніхто не займається. Тож і довелося зареєструвати ПП.
Важко було започатковувати цю справу?
— Ну, ми не відразу стали займатися детективним «жанром». Ще у 1998 році зареєстрували охоронну фірму. Тоді захищали промислові будівельні об’єкти. А через кілька років потрохи почали надавати інші послуги: виконання конфіденційних доручень, вирішення нестандартних ситуацій, приватний розшук, юридичні консультації. Поряд з цим надаємо навіть екскурсійні послуги та організовуємо корпоративні вечори.
Робота багато часу займає?
— Коли займаюся дорученою справою, то можу працювати цілодобово.
Використання різних спецзасобів в Україні заборонено. Як вирішуєте цю проблему?
— А мені й не потрібні вони. Для сьогоднішнього детектива є багато інших методів отримання інформації, які не заборонені законом.
Розповісте?
— Не хотів би видавати професійні секрети. Але загальновідомо, що найбільшим та досить достовірним джерелом інформації є бабусі, котрі цілими днями сидять на лавицях та багато чого знають про своїх сусідів, а також безпритульні й роми. Саме останні за кілька гривень можуть багато чого вам розповісти. Відтак дуже важливо отриману в такий спосіб інформацію кілька разів перевірити. Причому, зауважу, ніякого стеження за об’єктом не ведеться, та й не потрібно це.
А ще у цій справі велику роль відіграє те, як ти спілкуєшся з людиною. Слід завжди робити це з усмішкою та не скупитися на компліменти. Це завжди спрацьовує, бо таким чином завоюєш прихильність, наслідком якої стає невимушена розмова.
З якими проблемами зазвичай звертаються до вас ужгородці?
— Насамперед із сімейно-побутовими. Це може, до прикладу, бути подружня зрада. За справу берусь тільки після того, як вислухаю та вивчу проблему, з якою до мене прийшли. А перше запитання до мого клієнта одне й те ж: «Що буде робити з цією інформацією?». Часто-густо люди не знають, що відповісти. Відтак ставлю ще кілька запитань: «Чи ця інформація допоможе вирішити проблеми сім’ї?» і «Чи дійсно хочете розлучитися?». Це спонукає замовника добре подумати перед тим, як приступлю до роботи. Навіть якщо людина пішла і відмовилася від послуг, я намагаюся тримати її в полі зору. Інколи такі клієнти, з якими в мене, що називається, не склалося, телефонують і розповідають про свої справи, радяться.
Ну, а з тими, хто погодився скористатися нашими послугами, укладаємо договір на виконання доручень із зазначенням прав та обов’язків сторін, строків тощо з юридичними даними обох сторін. А виконавши доручення, завжди інформую клієнта, що моя інформація може зруйнувати сім’ю, зламати кар’єру чи долю людини. Тож треба бути максимально акуратним. Зрозуміло, що для тих детективів, котрі ніде не зареєстровані, байдуже, кому скинули інформацію і яку. Вони свою справу зробили, а далі, як кажуть, хоч трава не рости.
Ще виконуємо конфіденційні доручення різного плану. Займаємося, скажімо, збором документів для організацій, допомагаємо з реєстрацією фірм.
Скористатися вашими послугами — дороге задоволення?
— Це обумовлюється в договорі. Тут включено і оплату за виконану роботу, і розмір премії або ж санкції за прострочення терміну виконання доручення. Треба сказати, що багато клієнтів готові платити досить великі гроші за незалежне розслідування. Їм подобається, що наша діяльність прозора, що звітуємо про хід розслідування. А визначити вартість послуг стандартним прайс-листом у нашій справі взагалі неможливо. Бо кожне замовлення індивідуальне. Так, якщо йдеться про таку послугу, як «Пошук людей», то їх можна розшукувати як в Африці, так і десь у сусідньому селі. Погодьтеся, що це різні речі. До того ж часто виконання таких замовлень пов’язане з цілодобовою роботою, за будь-яких погодних умов, у відриві від сім’ї.
А як відрізнити шахрая від чесного детектива, не підкажете?
— Звертаючись за послугами приватного детектива, дійсно є ризик натрапити не на професіонала, а на шахрая. Але хорошого детектива вибрати так само нелегко, як і лікаря, адвоката чи вчителя. Я б порадив звернути увагу на кілька фактів. Детективне агентство повинно бути зареєстроване як підприємство або ФОП, що підтверджується реєстраційними документами. Можна попросити й рекомендації у знайомих, осіб, які вже користувалися послугами цього детектива чи детективного агентства і залишилися задоволені результатами роботи сищиків. Крім того, більшість приватних детективів та детективних агентств подають свої оголошення в ЗМІ чи інтернет-мережі. Ознайомившись з їхнім змістом, багато що стає зрозумілим, у тому числі, чи варто звертатися саме до них. Та й дії самого клієнта мають бути законними.
Чому все-таки народні обранці ніяк не можуть ухвалити закон про детективів?
— Тому що це відразу активізує боротьбу з корупцією. Адже приватні детективи — люди вільні, не підпорядковані нікому. До речі, після прийняття відповідного закону, прогнозую, кількість детективів в Україні збільшиться у рази, та й рівень розкриття злочинів покращиться.
До вас часто звертаються люди, перебуваючи у розпачі. Фахової підготовки вистачає для роботи з такими клієнтами?
— Я маю вже певний досвід спілкування з такими людьми, але не є дипломованим спеціалістом. Тому дуже хотілося б, аби до нас — юриста і детектива — приєднався ще й кваліфікований психолог. До речі, я був би дуже задоволений, коли б після нашої з вами розмови зателефонувала така людина.
З правоохоронними органами співпрацюєте?
— Законодавчо це ніяк не документується, але без цього не обходиться. Адже детектив зобов’язаний ставити до відома правоохоронні органи про всі підготовлювані, скоєні та злочини, які вчиняються.
Із закордонними колегами співпрацюєте?
— Здебільшого з Росії.
Пане Борисе, замовлень маєте багато?
— Серйозних небагато. В рік — дві-три справи. Зазвичай здебільшого надаю юридичні консультації з питань отримання, оформлення спадщин, вирішення сімейно-побутових проблем.
Потенційних клієнтів буває багато, але коли бачу, що кінцевий результат моєї роботи не допоможе їм, то раджу добре подумати. Був, до прикладу, в мене такий випадок перед Новим роком: молода жінка попросила з’ясувати, чи зраджує її чоловік. Після довгої розмови та моїх усталених запитань вдалося вмовити її зачекати із цим, мовляв, не варто псувати собі та сім’ї свята. І що ви думаєте? Через місяць вона зателефонувала і подякувала за мудру пораду. Виявилося, що жінка із чоловіком поговорили начистоту і все самі з’ясували та помирилися. А тепер уявіть собі, що могло б статися, якби я почав розслідування?!
Чим захоплюєтесь, крім роботи?
— Найбільше полюбляю посидіти у компанії офіцерів, зіграти в «офіцерський преферанс». Однак я не є азартним гравцем. Для мене гра в преферанс – це розумова зарядка, крім того, таким чином я відпочиваю. І мене не цікавить, виграв я чи програв, вабить сама розмова за столом. Мабуть, це професійне, тому й обрав собі таку справу, як детективне розслідування.
Надія Сарана, газета "Новини Закарпаття"
