Міжнародний день ромів — міжнародне свято ромського народу.
Міжнародний день ромів започатковано на конгресі ромів усього світу 8 квітня 1971 р. у Лондоні.
Його мета – привернення уваги до самобутньої культури ромського народу, перша згадка про який з’явилась в 1501 році. Цього дня, за традицією, запалюють мільйони свічок як символ єдності ромського народу, і тисячі яскравих вінків опускають на воду, щоб вони спливали бурними водами річок, нагадуючи про нелегку долю народу - вічного блукальця без історичної Батьківщини.
За підрахунками експертів Ради Європи, на території 47 країн — членів цієї організації нині проживає від 8 до 12 мільйонів циган. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, чисельність ромської спільноти в Україні становить 47,6 тис. осіб (0,1% населення країни), проте ромські неурядові організації називають кількість від 150 до 400 тис.
Поговорити про сучасне соціально-економічне становище ромького населення та його місце у суспільстві ми вирішили з активістом, головою ромської громади м. Ужгород - Мирославом Горватом.
Як розповів пан Горват в Закарпатті нині проживає більшість ромів України, а це близько 50-55 тисяч, з них в Ужгороді - близько 5-6 тисяч. Тож розуміємо, наскільки вагомими є масштаби даного питання для нашого краю.
Розпочати розмову вирішили із наболілого.
- Багато ромів живе далеко за межею бідності. І водночас є дуже пристойні ромські сімї. Чому виникає такий розрив?
Нема роботи. Якщо сьогодні ми підемо у табір, то побачимо купу жінок та чоловіків, які сидять без діла. Нам потрібно забезпечувати їх роботою. Отоді ромам не доведеться займатися якимось негативними речами чи виїжджати за межі області. Адже раніше вони працювали на всіх ужгородських заводах і були на них одними з кращих. До сьогодні ходять чутки про працьовитість ромів.
Разом з тим, хочу зауважити, що бідність – це не є ромська культура. Це швидше соціальний стан. Однак ЗМІ люблять на ньому наголошувати. Але яке відношення мають 80% нормальних ромських сімей до тих 15-20%? Це люди, які недоїдають, погано одягаються, ходять по смітниках. А більшість ромів – це нормальні, адаптовані у суспільстві люди.
- Скоро у місті буде створена комісія з питань ромської громади. Які основні проблеми вона вирішуватиме?
У місті є новий виконком, а у виконкомі є представник ромської громади, тобто я. Вже скоро при виконкомі нами буде створена комісія по питаннях ромської громади, яка боротиметься з проблемами цих людей.
А це є освіта, медицина, стосунки з правоохоронним органами, соціальні виплати і найголовніші – земельні питання. Зокрема, питання документації по будинках, у яких проживають роми та які вони збудувати самостійно. Сьогодні місцева влада йде назустріч ромам та готова допомагати. Як саме, стане зрозуміло трохи згодом. Але ми сподіваємося, що ця комісія зможе співпрацювати з ромами не лише на папері, але і по факту. Зараз же ми бачимо, що і виконком, і в.о мера Віктор Щадей говорять про ромські проблеми. І я вірю, що скоро ми перейдемо до їх вирішення. Саме для цього я увійшов до складу виконкому. Розумію, що є загальні проблеми міста Ужгород. Але при кожній з них існує ще і ромська проблема. Ситуація важка, бо останні 10 років ніхто нею не займався. Але до влади прийшли нові молоді люди. І роми дуже хочуть, щоб останні про них загадали.
- Часто говориться про проблеми неосвіченості ромського населення. Чому виникає така ситуація?
Зараз у ромів є велика народжуваність, багато дітей тільки-но йде у перший клас. Щороку статистика показує тенденцію до збільшення кількості ромів-першачків. Уже стоїть питання, куди їх давати вчитися. Але цим поки ніхто не займався.
Проблема дискримінації ромів у школах та їх поганої відвідуваності часто є спірною. Треба говорити з ромами, дати їм можливість пояснити. Адже часто тій дитині банально нічого вдягти до школи. Але все одно є тенденція до покращення умов життя ромів, відвідування у школі.
Тим не менше від питання шкіл та університету ми все одно повертаємося до питання працевлаштування. Я бачив, як з цим питанням працюють у США. І от якщо Україна хоче до ЄС, то залишати ці питання напризволяще не можна. Бо Європа постійно нагадуватиме нам про це. Звісно, у на є програма інтеграції ромів у суспільство, як міська так і обласна. Але вона зовсім не підкріплена фінансово. Навіть на святкування дня ромів грошей у казні не знайшлося.
-А як щодо вищої освіти?
Позитивним фактом є те, що останні роки покращилася тенденція з вищою освітою ромів. Таких дітей стало більше, а це дає надію на кращу їх долю. Лише з такими людьми ми зможемо чогось досягти.
Є звісно і багато ромів без належної освіти, але вони можуть брати на себе відповідальність. Ромам просто треба дати можливість працювати у різних сферах. Адже ми бачимо зараз, що прибиранням міста займаються переважно роми. І ніхто цього питання не піднімає. Лише завдяки ромам Ужгород чистий. Хто ще піде робити цю справу за такі гроші?
Але головне – дати людям роботу. Лише так вони зможуть думати про покращення житлових умов, освіту власних дітей.
- Іншою важливою проблемою ромів є житло. Як бачите розв’язання цього питання ?
Найголовніше, щоб сьогодні ми вирішили питання з уже наявними проблемами самовільного будівництва в Ужгороді. Для цього слід знайти спільну мову з власниками. Але, якщо ми говоримо про людей які побудувалися не за нормативами, то слід не лише роз’ясняти їм чинні норми законодавства, але і чекати відповіді з їхнього боку.
Якщо ж ми говоримо, що хочемо допомогти ромам, то ми повинні, у першу чергу, саме допомагати. Так на вулиці Тельмана роми уже забрали свої будинки з-за червоної лінії. Але що пропонує сьогодні міська влада їм, щоб не переходити цю лінію надалі? За останні 20 років жодного плану забудови ромам надано не було. Радвнка, Тельмана, Пирогова, Шахта… Разом з тим ми бачимо, що кожного року ромів стає все більше і більше. Сім’ї стають великими. Їм потрібно десь будуватися. Кажуть, землі нема, бо все роздали. Я згоден, але є Ужгородський район, є околиці Ужгорода. Отож потрібно наразі шукати спільну мову з районом чи областю, щоб забезпечити цих людей землею. Бо якщо ми не почнемо вирішувати цю проблему вжемуть сьогодні, у найближчі 5-10 років Ужгород чекає велика проблема. Роми натільки густо проживати у своїх районах, що стан обласного центру може значно погіршитися.
Якщо ж говорити про квартири, то досвід одного двоповерхового будинку на Радванці, що по вулиці Ужанській, показує, що ромам там жити незручно. У них є проблеми з каналізацією, з водою, з ЖРЕРом.Тобто квартири для ромської громади створюють нові проблеми. Отож треба розробити, сівши за круглий стіл з владою, спільний проект, який задовольнить всі сторони. Бо якщо ми будуватимемо багатоповерхівки, як це зробили у Кошице (Словаччина), то це призведе до того ж руйнування будинку. А роми не мають виставлятися на посміховисько.
- Наразі найактуальнішою темою у суспільстві є політика. Як ставиться ромська громада до останніх революційних подій у країні?
У середовищі ромів є невелика категорія нейтральних людей, але вона дуже маленька. Більшість ромів говорить про те, що лише європейські стандарти дадуть їм нормальні можливості для проживання . Це і нормальні будинки, і вирішення проблеми води, зміна доріг, освітлення, гарна освіта тощо. Більшість ромів були у Європі і розуміють, що це таке. Адже багато ужгородських ромських сімей мають родичів у Європі, а деякі навіть виїхали жити до Великобританії.
Роми також підтримували Євромайдан. І у Києві, і в Ужгороді, і в інших містах України. Все тому що вони хочуть жити як у Європі, мати представників на всіх рівнях влади. Наприклад, у ВРУ досі нема жодного представника ромського населення, тоді як статистика каже про те, що в Україні нараховується від 120 до 400 тисяч ромів.
- Інша болюча тема – вибори. За кого голосуватимуть роми?
Закордоном влада старається для ромів щось робити, адже розуміє, що це також електорат. Якщо ж будь-який мер забуває про соціальні проблеми ромів, то слід пам’ятати, що ці проблеми нікуди не подінуться.
Якщо ж будь-який кандидат у мери чи президенти на найближчих виборах говоритиме про ці проблеми, про покращення умов життя соціально-незахищеного ромського населення на Закарпатті, то останні нададуть підтримку саме цій людині чи партії. По всій Європі у парламентах є представники ромів. Влада дає можливості ромам бути керівниками, приходити до влади, бути реальним посередником між владою і ромами. Тут слід розуміти,щ о коли до ромів приходить ром, то на нього дивляться зовсім по-іншому, ніж на представника іншої національності. Така ж система діє і у США. Нормальна влада говорить: ми розуміємо, що вам треба дати можливість підняти ваш народ. А підняти ромську громаду може лише ром. І українську націю у цілому. Бо роми – є також українцями.
На травневі президентські вибори роми йти готові. Але вони голосуватимуть за тих, хто виступить на їх захист. Якщо говорити про кандидата у мери Ужгорода, то останньому слід взяти нас себе відповідальність і пообіцяти ромам хоч часткове вирішення їх соціально-економічних проблеми. Повірте, за таким кандидатом підуть всі ужгородські роми, адже до сьогодні такі питання, на жаль, ніхто не піднімав. Я думаю, що влада має працювати спільно з ромами.
- 30 грудня 2013 року вас обрали головою ромської громади міста Ужгород. Що робити конкретно Ви для простих ромів на цій посаді?
М.Г. Наразі мене підтримує більшість ужгородських ромів. Але слід розуміти, що це як президентські вибори, бо є і частина тих, які виступають проти мене. Тут все залежить від того, наскільки близькі у вас контакти з населенням. У мене щодня ведеться робота з людьми, як під час, так і після роботи. Разом з тим йдеться і про якісь зв’язки на всеукраїнському рівні чи навіть на міжнародному. У моєму житті щось змінилося після цього обрання і я роблю все, що у моїх силах. Не знаю, де я буду майбутньому і не знаю, де я себе бачу надалі. Але поки я є ще й у виконкомі, буду використовувати цей шанс, що більше говорили про проблеми ромів. І якщо міська рада проголосувала за мене, то громада, отже, зацікавлена у роботі з цією частиною населення міста.
На сьогоднішній день у мене ведеться велика робота, зокрема у правовому напрямку. У цьому мене підтримує міжнародний фонд «Відродження», завдяки чому ми маємо можливість працювати з простими ромами у правовому напрямку, надавати їм безкоштовну юридичну допомогу. У нас діє система безкоштовних адвокатів, до яких відношуся і я, представляючи інтереси ромів у судах, у відділах міліції. Моніторинг забезпечення прав людини таким чином ведеться нами постійно. А для забезпечення європейських стандартів – це дуже важлива річ. Останнім часом до мене звертається дуже багато ромів і більшості з них я намагаюся допомагати. Разом з тим я бачу, що громада Ужгорода іде нам при цьому на зустріч, бажає вести спільний діалог.
Наостанок пан Горват резюмував:
«Ми роми є українцями. Ми любимо свою країну і не проміняємо її на жодну іншу. Роми ніколи не любили свою країну так, як сьогодні. Весь світ зараз бореться за Україну».
Ярина Денисюк для Мукачево.net
