Я не переступлю через людей…

Сьогодні мені сказали про те,що я не думаю ні про що, окрім кар’єри, що я готова переступити через усіх задля влади, першості та визнання… І що це єдині речі, котрі важливі для мене в житті.
Проте я не вважаю,що це є правдою і не тому, що просто не можу визнати, що я женуся за кар’єрою, а тому, що це справді не так. Я ніколи в своєму житті не відмовлялася від особистого життя задля того, щоб просто робити свою роботу. Я намагалася знаходити час для одного та для іншого. Справді, для мене важлива якість того, чим я займаюся. Я краще не буду спати дві ночі, зате я виконаю ті завдання, котрі я пообіцяла виконати і я не вважаю, що цим переступаю через когось. Як на мене, у всіх є свої обов’язки і як би ми не хотіли, ми повинні їх виконувати, але велика різниця в тому – чи людина робить це за рахунок спілкування з коханою людиною чи з друзями, чи просто не байдикує постійно, а займається справам, котрі цікаві та потрібні.
Я замислилася і про те, що мені ще рано одружуватися, рано думати про сім’ю чи дітей. Раніше ми планували багато чого і мріяли втілити це в життя вже найближчим часом, проте лишень банального бажання не досить для реалізації задуманого. Треба спочатку реалізувати себе, а потім будувати сімейне життя. Я колись думала, як так люди можуть казати і підсвідомо дивуюся, що я зараз так думаю…
Просто в мене є багато планів, бажань, які я хочу втілити в життя. Можливо це зараз мені здається, що я зможу все і в мене вистачить енергії на усі починання, можливо я колись зрозумію, що не варто розпилюватися на такі різноманітні сфери, але зараз в мені бурлить максималізм… Проте мій максималізм не можна назвати готовністю переступити через усе і через усіх. В мене є принципи, котрі я не зраджую, щоб не сталося….