Ось і настав довгоочікуваний 2011. Настав стрімку, шалено ввірвавшись в спокійний перебіг життєвих радостей та проблем. Відрахували 12 куранти і келихи дзвінко повідомили – Новий рік. Рік 2010 був різнобічним та інтенсивним, як для мене так і напевно, для кожної людини. Насичений на політичні та економічні події, що частенько виглядали колапсами. Ми тішились і сумували, дискутували та погоджувались. Ми обрали президента, вінок його також обрав. У нас з’явився уряд у екс уряду з’явились проблеми. Ми отримали шанс стати господарями олімпіади в майбутньому, Буковина з подивом також порадувалась. Ми отримали податковий кодекс і поки що не знаємо як з цим жити. Але все це вже історія. Історія 2010 року, а за вікном новий 2011. Чого чекати від мирного кролика та неспокійного котяри? Будемо надіятися що позитивних перемін. Рік який стане останньою студентською сесію перед головним державним екзаменом – ЄВРО 2012. Можливо саме в цьому році нас почнуть штрафувати вже не працівники ДАІ, а їх електронні помічники. І нехай, нічого порушувати правила ПДД. Нас мобілізували і тепер ми як добропорядні громадяни будемо в першу чергу сплачувати комунальні послуги. Маю надію, що буде з чого, маю надію що не так, як сплачує по боргам власна країна, не так як сплачуємо споживчі кредити. Маю таку надію. А ще маю надію, що саме цього року ми не будемо на майдані. Хіба що на святкуванні Незалежності та Нового 2012 року. 2010 рік подарував багато подарунків. Під ялинку особисто мені та ще деяким мешканцям Виноградова він підготував дійсно новорічний сюрприз. Чому новорічний? Та вже так повелося, після свят залишаються гарні спогади, головний біль та багацько сміття. От і виникає питання куди з цим всім сміттям податися? Я давно підтримую ініціативи як міської влади, так і компанії AVE Україна. Підтримую чисто із громадського боку, адже я теж мешканець міста, Закарпаття, громадянин України. Я теж хочу жити в чистій країні, я марю екологічним довкіллям для своєї дитини, марю… Вже не один рік йде обговорення встановлення в житловому мікрорайоні по вулиці Корятовича смітників компанії AVE. Справа навіть не у тому, що місцеве житлово-комунальне господарство не в змозі контролювати ситуацію з споживчими відходами, хоча мешканці і платять як за вивіз сміття так і за прибирання прилеглих територій. Справа навіть не в тому, що зимові дороги не тільки не чистять від снігу, але й не посипають в особливо важливих відрізках. Все це в певній мірі присутнє. Навіть дороги латають час від часу, слава Богу. Все це в тій чи іншій мірі є, але немає відповідальності певної компанії, органу, посадової чи фізичної особи. Вже так повелося в нашій державі – набагато легше перекладати проблему з однієї хворої голови на іншу. Ментальність просто не дозволяє стерти шаблони, змінити стереотипне мислення. Саме ця ментальність не дозволила створити сміттєпереробний комбінат на закритому полігоні поблизу села Широке. Ментальність не розуміє і те, що звезення твердих побутових відходів у місто з цілого району – це просто абсурд. І говорю я це не через те, що я проживаю в місті, а не саме в селі Широке. Говорю про це не тому, що саме цей комбінат міг дати сотні робочих місць, хоч трохи змінити екологічний стан в районі в кращу сторону. Та справа пішла саме цим руслом і саме в цьому напрямку просувається. В даний момент ведуться розмови про закриття міського сміттєзвалища, але глобальне питання «А КУДИ ВОЗИТИ?» стоїть відкритим. Так от, я давно підтримую ці ініціативи, давно мрію про те що подвір’я перед будинком буде не вкрите пачками з під кетчупу, майонезу, використаних засобів гігієни пустих пластикових пляшок… Мрію щоб в контейнери біля школи не будуть носити сміття, а діти ходити по сміттєкилиму біля них. А ще мрію про те, що поліетиленові пакети, що гуртуються біля під’їздів зникнуть і залишаться кошмарним сном. Хоча що такого поганого в пакетах перед під’їздами? Та майже нічого, адже мешканці ретельно сміття збирають все що наколюється в побуті. Саме так ретельно ці пакети розривають голодні бродячі пси вкриваючи сміттям подвір’я багатоповерхівок. Житлово-комунальні господарства просто не встигають забрати пакети, хоча автомобіль і приїжджає щодня в 7 годині ранку. І винна в цьому не стільки влада, скільки і самі громадяни, адже багацько хто зносить сміття з вечора, а до ранку ще так далеко. Мрія про чисте подвір’я збулася. Але ніколи б не подумав, що збудеться вона саме таким чином і в такому комплексі. Перед тим як розглянути всі сюрпризи моєї завітної мрії хочеться загалом розказати про саму компанію AVE: «Перший крок в Україні АВЕ група зробила у 2006 році, створивши спільне підприємство з Виноградівським районом, який знаходиться на кордоні України з Угорщиною та Румунією. AVE налагодило тут сучасну систему збору побутових відходів. З початку оперативної діяльності восени 2006 року роздано більш ніж 10.000 контейнерів. Наприкінці 2008 року успішно завершився вступ на ринок Івано-Франківської області, де проводиться збір відходів в м. Снятин та Снятинському і Коломийському районах. З початку 2010 року AVE є відповідальним за сферу поводження з ТПВ у місті Мукачево, яке налічує 80.000 мешканців. Крім того у 2010 році підприємство розпочало співпрацю із відомим львівським підприємством з управління відходами та надає послуги 200.000 мешканців Львова-міста світової культурної спадщини та господаря чемпіонату Європи з футболу 2012. AVE-група з її чотирма оперативними підприємствами є найбільшим та найуспішнішим західноєвропейським підприємством з управління відходами в Західній Україні. Діяльність на Україні координуться ТОВ AVE Умвельт Україна, офіс якого з 2008 року знаходиться в західноукраїнській метрополії. Товариства: • ТОВ AVE Умвельт Україна • ТОВ AVE Коломия • ТОВ AVE Львів • ТОВ AVE Мукачево • ТОВ AVE Виноградово» - ave.ua В кінці грудня представники компанії AVE з’явилися біля дверей мешканців. За кілька днів до цього біля першого під’їзду з’явились три невеликих контейнера. За моїми підрахунками наповнити їх зможуть два перших під’їзди за кілька днів. Мікрорайоном пішли чутки та спалахнули дискусії. Хтось говорив, що не хоче платити шалені гроші, хтось доводив потрібність цих кроків, були і чутки про примусове підписання договору для всіх мешканців. Чутки розвіяли саме представники компанії. В їх руках був «чарівний» договір в двох примірниках, один з яких пропонувалось підписати. Думаю багато з нас буде приємно усміхатись читаючи це чудо юриспруденції. Коротко про головне: громадянам пропонують підписати договір про збір ТПВ компанією, за що мешканці повинні сплатити за 3 місяці наперед невідому суму грошей. Так, саме невідому, адже в договорі замість суми пробіл. Представники пояснили, що суму вони впишуть самі. Чудово, ми і не сумнівались, але свято продовжується. Сміття будуть забирати раз на тиждень. Напевно тим, хто розробляв графік вивозу мало відомо про проблеми багатоповерхових осель і вони шаблонно перенесли терміни з приватних садиб, де дійсно сміття забирають раз на тиждень. Я пропоную цим вельмишановним панам поспілкуватись з мешканцями, або ж годині о 7 поспостерігати за автомобілем ВЖКГ переповненого. Щоденно переповненого. Але заключна феєрія була попереду. На питання чи при підписанні договору буде знята оплата житлово-комунальному господарству за вивіз сміття відповідь не прослідувала. Тай навіщо, воно майже риторичне. Договір складається до 2013 року. А якщо Ви з певних причин політичних переконань чи релігійних поглядів не маєте наміру підписати цей документ, то представники попередили що на вас подадуть до суду. Дехто з сусідів розповідав, що в разі відмови на мешканця чекала роз’яснювальна робота з дільничним міліціонером. Яким боком представник МВС прив’язаний до проблем екології та компанії AVE – загадка. От така от розмальовка чи то пак запитання до «знатаків» ЩО, ДЕ, КОЛИ? Довгоочікувана мрія виявилась не набагато чистішою за сміття на подвір’ї. Великі гроші творять чудеса не тільки під новий рік. Великі брудні гроші вирішують екологічні питання по своєму, з вікон кабінетів не видно ні поліетиленових пакетів, ні занедбаної території, ні зграї собак, ні дітей, що будують замки. Шкода лише, що ці замки не з піску, а із сміття.
