На сайтах Федерації профспілок України та Української правди з'явились повідомлення, що на 21-22 березня призначено масові акції протесту освітян. Напередодні виступи відбулись у Криму. За що ж борються сіячі розумного, доброго, вічного?
У зверненні учасників акції протесту записано наступні вимоги до Кабміну і Верховної Ради України:
1.Забезпечити скорочення розриву між посадовим окладом працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою для визначення розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників за всіма її розрядами.
2. Поширити виплату 20-відсоткової надбавки на всі категорії педагогічних працівників.
Нагадаємо, що до жовтня 2008 року посадовий оклад працівника першого розряду дорівнював величині мінімальної зарплати. А посадові оклади решти бюджетників визначалися через коефіціенти стосовно першого розряду. Світова фінансова криза внесла корективи у плани тодішнього Уряду, який заморозив перший розряд на відмітці 545 гривень, щоб не піднімати пропорційно зарплати всім. Мінімальна ж зарплата продовжувала зростати. Отже низькооплачувані категорії почали доганяти в зарплаті інших.
Минулого року уряд Азарова відновив зростання обох величин, але різниця між ними у квітні становила 311 грн, а вгрудні уже 322. В січні цього року різниця збільшилась ще на шість гривень (941 - 613 = 328), а на квітень заплановано збільшити усі цифри до наступних показників: мінімальна зарплата - 960, перший розряд - 625 грн, а отже і різниця між ними зросте ще на сім гривень.
Оце й непокоїть педагогів, як і вибірковий підхід до посад педагогічних працівників. Якою буде масовість виступів покажуть найближчі дні. Скоро виясниться іще одна цікава деталь: профспілки насправді налаштовані так рішуче, чи ця активність тільки до звітно-виборних з'їздів?
Отоді й допишемо потрібне у заголовку замість крапок.