З відомим ракошинським політологом Піштом Дезидерійовичем я зустрівся відразу після його прильоту зі Сполучених Штатів Америки, де він очолював виборчий штаб одного з кандидатів. Була четверта година ранку, заляканий ракошинський офіціант, облитий американським самогоном та кетчупом, ніс нам каву. Горнятка цокали об піднос та цукерницю.
– Пішто Дезидерійовичу, чим відрізняються вибори у США від наших?
– Там Партія регіонів не перемогла. Хоча це спірне питання, бо і Обама, і Ромні мають квитки ПР. На разі їм не можна це афішувати.
– А чий штаб ви очолювали, якщо не секрет?
– Я контролював обидва штаби, хоча теоретично, звичайно, був тіпа демократом. Для політолога такого рівня, як я, немає значення, штаб Якого Прізвища очолювати – ми завжди контролюємо усю ситуацію. Для мене найбільша проблема – не заплутатися, на кого я офіційно працюю. Нещодавно був такий конфуз – я прийшов у бухгалтерію за зарплатою, а у списках немає мого прізвища. Я вже хотів розрулити усе по-ракошинськи, правим хуком, а потім згадав, що я не у тому штабі. Довелось за свій рахунок викликати швидку.
– В принципі, вибори в Америці нашим читачам до сраки, це я так спитав, щоб завести бесіду.
– Вашим читачам, як і мені, в сраці вибори і в Штатах, і в Україні. Головне – скосити бабло.
– Як ви оціните передвиборчу кампанію на Закарпатті?
– Я вже після Штатів і забув, що у нас були вибори. Але скажу свою щиру думку, закріплену двома літрами віскі. Ідіоти! Тільки ідіоти могли спочатку нормально розділити округи – три Балогові і три регіоналам, потім посратися, і викинути майже сто мільйонів гривень, щоб досягти того самого результату. Причому все одно у Верховній Раді ці тушки зрештою перекочують у одну фракцію. Її робоча назва: «Закарпаття – єдиний регіон».
– А для чого було робити усі ці ігри у «провладну» політичну силу і опозицію? Не можна було зразу зареєструвати партію Закарпатців?
– Ги-ги, ви забули про наш менталітет. Навіщо тратити свої гроші на передвиборчу кампанію, якщо можна тут відкрити філію київської чи донецької партії, і розважатися на їх гроші? Зараз там тисячі доморощених політологів роблять підрахунки, аналізи, де спрацював чи не спрацював штаб. Хай роблять, їм треба гроші відробляти. У нас тут агітація діє по іншому. Якщо Чалий у Лучках скаже, щоб голосували за Балогу по мажоритарці і за Партію регіонів по партійним спискам, то най ся посеруть усі соціологи. Так воно й буде. (У бік барної стійки летить попільничка, супроводжувана викриком «Неси щот, немза недідава» – ред.)
– Які у вас прогнози на наступні місцеві вибори?
– Я тобі можу сказати 100-відсотковий прогноз на найближчу годину – зараз я ввалюся в хату, залізу в кірзаках у ліжко і засну з жінчиною цицькою в зубах. А робити прогнози на 2 роки вперед – я тобі шо, Нострадамус хрєнов?! За три місяці до виборів, як завжди, у мене у літній кухні зберуться Віктор Іванович, Сан Санич, чи хто там буде через два роки, і тоді я зможу щось прокоментувати. А зараз – по домам. І збрий бороду, Дюрі ти закарпатський, ходиш туй як Дзєржинський…
Записав Юрій Кравчук