Якось у коментарях до запису шановного пана Василя Кузана «Про що писати?» у його блозі, я написав – «...напишіть - здається в оренду блог у хорошому стані після євроремонту, з видом на головну сторінку. Недорого. Можна подобово... -)))…»
Оці дужки-посмішки в кінці мого коменту, в принципі, вказували на те, що це жарт. Чого я кажу «в принципі»? Мабуть того, що як то кажуть, у кожному жарті є частка правда, адже жарт сам по собі ні звідки не береться й нікуди не зникає. Отака ось фізика буття.
Тепер питання – а яка частка правди у цьому жарті?
Я б сказав так – не значна, але… суттєва, якщо не сказати – визначальна. Правда у тому, що блог дійсно продається/здається в оренду. Не конкретно блог п.Василя, чи мій, чи решта блогів на цьому сайті , або інших, а взагалі блог – як поняття, як явище сучасного інформаційного простору та й світу взагалі.
Тобто, звісно, ніхто живих грошей не бере й не дає. Мова дещо про інше. Інший вимір, інші цінності, інші цілі. Але при цьому суть та сама – продаж. Продаж своїх переконань, ідей, переживань, свого світосприйняття, власних переживань, думок, емоцій, настроїв, тощо. Власне, мова про продаж… себе, через власну презентацію всього вище перерахованого.
І це є абсолютно нормальне, повсякденне, щохвилинне явище, чи то дійство у житті кожної людини. Хіба не це є глибинною основою вибору освіти, мови спілкування, друзів, оточення, гардеробу, зачіски і ще безлічі елементів/моментів формування власного «я» у соціумі? Це може мати безліч назв, але суть одна – ми продаємось. Називаючи це залицянням, годуванням, програмуванням, лікуванням, будуванням, обранням (цей «ритуал» купівлі-продажу маємо змогу спостерігати зараз як то кажуть у режимі «live») чи ось блогом, як інструментом донесення свого «я» до власного оточення. І навіть далі.
Звідси ще одне, не менш важливе зауваження – нас також купують. Називаючи це залицянням, годуванням, програмуванням, лікуванням, будуванням, ну і т.д.
Звісно, все це має свою ціну. Ні, мова зовсім не про гроші. Не дарма ж кажуть – не у грошах щастя. Мова лише про те що, знову ж за відомою приказкою – безкоштовний сир є лише у мишоловці…
Тому, власне, перший запис у своєму блозі я так і назвав – «Продається блог». Звісно, тут будуть мої думки, можливо переживання, моє бачення якихось проблем, якісь власні ідеї, переконання, емоції, настрої… Ну, тобто буде активний продаж. Себе/мене. Власному оточенню. І навіть далі -)))