Щось таке, щоб її здивувало...

9
0

Любий Миколаю!

Я дуже хочу, щоб ти прочитав мого листа і подивився, чи я гарно себе вела і чи чесним був мій братик Максим. І якщо я була чесною, то подаруй, будь-ласка, здоровя, всій моїй сімї і радості, і щастя. А ще мені цікаву книжку і щось таке, що б мене удівило. А моєму братикові Максимці цікаву машинку, бо він їх дуже любить.

Ось такого листа (стиль збережено) минулого тижня залишила донька на підвіконні у спеціально приготованому конвертику. На маленькій таці, застеленій хустинкою, разом з печивом і цукерками – щоб Св.Миколай вночі, коли прийде почитати листа, пригостився.

Звісно, ми з дружиною бачили всі ці таємні приготування доньки і коли мала вже міцно заснула, за доброю старою традицією, мусіли підіграти дитині – заварили кави й пригостилися цукерками, читаючи старанно виведені літери ще незграбним дитячим почерком.

На ранок щастя Владки не мало меж. Дитина носилася по хаті вередуючи, що Миколай таки прочитав її листа, хоч ми, батьки, й стверджували, що у Святого забагато роботи і в першу чергу він відвідає найменших діток. Радість була щира, про що свідчив мегапозитивний настрій дитини – донька «змолола» всю тарілку каші, чого раніше на сніданок з нею майже ніколи не ставалося, а 1/3 тарілки вважається у нас за «подвиг»…

Та коли двері за дитиною з здоровенним портфелем на плечах (і що ж можна стільки таскати у третьому класі?) зачинилися, прийшла черга наша, батьків, «уповноважених Св.Миколая», думати, що має означати у листі доні фраза – «… і щось таке, що б мене удівило». Чи не перевірка це часом? Роки ж то йдуть, створити таємничість і казковість святкового вечора для дитини стає все важче. Пригадалося, як минулого року, у останій момент вдалося знайти омріяний дитиною подарунок (теж у листі підглянули) на якому від браку часу забули стерти нанесену олівцем ціну, від чого прийшлося викручуватися, запевняючи що то «порядковий номер», бо ж замовлень у Миколая багато, то ж треба якось вести облік-)

Ось це «щось таке щоб мене удівило» не давало мені спокою майже тиждень. Але днями, знайшов чудову новину – «В Ужгороді буде офіційне представництво Святого Миколая».

Так, так. Саме в Ужгороді поселиться офіційний представник Св.Миколая. Головна причина цієї ініціативи – акція Миколайчиків, котра щороку відбувається в Ужгороді і має славну історію. Святий Миколай поінформований, що цього року Парад відбудеться 17-го грудня і повідомляє – саме цього дня до Ужгорода прибуде його повноважний представник!  (http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-76758-V-Uzhhorodi-bude-ofitsiine-predstavnytstvo-Sviatoho-Mykolaia-VIDEO)

Тепер я знаю як здивувати доньку – треба лише трохи часу, аби виготовити «чарівне» запрошення від Св.Миколая до його ужгородської домівки, яке вчасно, за доброю старою традицією, вкласти у дитячий чобіток на підвіконні…

І не забути обов’язково домовитись із сусідом, щоб постукав ввечері палицею у віконце -)

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!