Спека притлумлює розум та паралізує тіло, але я не можу не написати кілька рядків…
Він каже, що головне в журналістиці – талант. За його відсутності – то лише графоманія. Вчора Віталія Портнікова призначили головним редактором ТВі – телеканалу, якому пророкують не вельми райдужну перспективу, а вже сьогодні близько опівдня він сам розповідав про кризу класичних медій.
Майстер-клас називався «Погляд прагматика. Інтернет і сучасна журналістика». Переповідати все не буду. Кому з колег (та і не тільки) цікаво, пишіть мені /tdv_4mail@ukr.net/, можу надіслати аудіозапис.
Ключова думка: сучасні медіа на порозі чергових концептуальних змін, які пов’язані з новими технічними можливостями. Тобто йдеться про такі речі як універсальність журналіста, адаптація до нової технологічної реальності, трансформація новини як жанру, зміна носія інформації.
Іншими словами, речі, яким сучасний світ вже пробує підбирати форму, про які українська журналістика починає замислюватися, а закарпатська навіть і не чула. І мова не про Twitter чи інші соцмережі. Це день сьогоднішній. Портніков говорив про день завтрашній.
Поки про нього все. Якось напишу більше, бо надто вже Віталій причетний до мого усвідомлення журналістики. Хоча ні, ще одна дрібничка, парадокс: в останнє ми з ним бачилися за лютого холоду і пили каву, аби зігрітися, сьогодні ж – рятувалися від спеки, розмахуючи папірцями мов віялом, а я ще й з надією потягував прохолодний сік. Все марно.
Гаразд. Тепер про Вахтанга Кіпіані. Він завтра розповідатиме «Навіщо блогінг для діяльності журналіста». Щось обов’язково напишу постфактум. Спробую також отримати аудіозапис. Принаймні диктофон з сумки не витягуватиму.