Згідно східної філософії, людина має сім чакр. Сім тіл, відповідно. Кожне з цих тіл має своє призначення, а разом вони творять людину такою, якою ми її бачимо, людиною інтегральною – розумною, чуттєвою, інтуїтивною, духовною, творчою. Кожна чакра фізичного тіла людини є проекцією у певну точку відповідної енергетично-інформаційної оболонки, тобто – проекцією конкретного тонкого тіла.
Західна філософія загалом та християнська зокрема досліджують тільки фізичне тіло і душу людини. Це спрощений і доступний для розуміння більшістю підхід. Найбільш прогресивні вчені та релігійні діячі доходять до розуміння трьох складових людини за аналогією триєдності Бога – Отця, Сина і Духа Святого. Оскільки людина створена за образом і подобою Бога, то вона теж складається із фізичної частини (Син), духовної частини (Дух) та з фізично-духовної складової (Отець).
Інтегральне тіло людини, як багатовимірної істоти, в езотериці, яка виросла і базується на східній філософії і традиції, прийнято поділяти на шість тонких і одне фізичне тіло. Тонкими тілами називаються, в порядку збільшення частотності енергій, енергетичні оболонки фізичного тіла, що є складовими надскладної системи – людини. Отже, тонкі тіла це: ефірне, астральне, ментальне, казуальне, будхіальне та атманічне. Фізичне тіло виступає в ролі тільки остаточної їх проекції на матеріальний світ. Люди здатні візуально спостерігати на фізичному плані не більше двох тіл: ефірне і фізичне – звідси християнське розуміння людини. Але вплив інших тіл на формування моделі поведінки і самоідентифікацію людського "Я" заперечувати складно. Я б сказав – неможливо.
Нагадаємо собі всі складові інтегрального людського тіла більш детально. Тут я буду послуговуватися загальнодоступною інформацією.
Фізичне тіло найбільш низькочастотне і складається здебільшого з матерії фізичного світу. Біохімічні процеси, що протікають у фізичному тілі, формують перше енергетичне кільце, яке забезпечує життєздатність ефірного, астрального і, частково, ментального тонких тіл. Фізичне тіло – це свого роду матеріальний носій, енергетичне джерело і простір для реалізації намірів більш високочастотних тіл.
Ефірне тіло – перше тонке тіло – його ще називають енергетичним. Це тіло є точною копією фізичного тіла. Воно повторює його силует, виходячи за його межі на 3-5 см. Це тонке тіло має таку ж структуру, що й фізичне тіло, ті ж його органи й частини. Воно складається з особливого виду матерії, називаної ефіром. Ефір займає проміжне положення між щільною матерією, з якої складається наш світ, і ще тоншими, ніж ефірна, видами матерії. У східній традиції ефірне тіло навіть не відноситься до тонких тіл, а вважається різновидом нашого щільного фізичного тіла.
Оскільки ефірне тіло повністю повторює фізичне, його іноді називають ефірним двійником людини. Ефірне тіло людини має масу близько 3-7 г. Це було встановлено американськими дослідниками в ході експериментів, коли людина вмирала, лежачи на дуже чутливих вагах (безумовно, на це була отримана згода з боку цієї людини). У ході цього незвичайного експерименту було встановлено, що після смерті маса тіла людини зменшується саме на ці самі 3-7 г. Після смерті людини всі тонкі тіла залишають наше фізичне тіло. Але масу має тільки ефірне тіло, інші тіла зовсім безтілесні. Релігійні люди, беручи до уваги ці дослідження, кажуть, що 3-7 грамів важить душа людини.
Астральне тіло – наступне тіло (або тіло емоцій), складається з ще тоншої матерії, ніж ефірне. Це тіло на 5-10 см виходить за межі фізичного тіла. Воно не має такої чіткої форми, як ефірне, і являє собою безупинно переливчасті кольорові згустки енергії. У неемоційної людини це тіло досить рівномірне й виряджене. У дуже емоційної людини ці різнобарвні згустки більше густі й щільні. Причому спалахи негативних емоцій проявляються, як згустки енергій важких і темних кольорів – червоного, бордового, коричневого, сірого, чорного і т. д.
Ментальне тіло – третє тонке тіло людини. Це тіло думок і знань людини. Воно дуже розвинене у вчених, дослідників і людей, що захоплюються якоюсь областю знань (історія, архітектура, література і т. п.). І слабко виявлено в людей, зайнятих фізичною працею. Ментальне тіло виходить за межі фізичного на 10-20 см і в цілому повторює його контури. Воно складається із ще більш тонкої енергії — енергії ментального плану, має яскраво-жовтий колір, що виходить із голови людини й поширюється на все тіло. Коли людина напружено думає, ментальне тіло розширюється і стає більше яскравішим.
Філософія сприйняття людини тільки як фізичного тіла приводить до однобокості мислення всієї сучасної медицини. Видалити хворий орган, почистити, відрізати, вирівняти, виправити – от основні методи лікування. Але… Шматок тонкої матерії нікуди не зникає… Без виходу на причину ефективно боротися з хворобою не можна.
Перші чотири тіла – фізичне, ефірне, астральне, ментальне – людина поділяє з усім тваринним світом. Наступна трійка – каузальне, будхіальне і атманічне тіла має тільки людина.
Каузальне або кармічне тіло зберігає результати життєвого досвіду всіх попередніх втілень кожного конкретного індивідуума. Воно – сховище розумових і моральних якостей, це саме той матеріал, з яким "працює" карма. „На роду написано” – це саме тут.
Будхіальне або інтуїтивне тіло – тіло надсвідомості, інтуїції, божественного прозріння. Так звані осяяння відбуваються, коли людина входить в резонанс з інформаційним полем.
Атманічне ж тіло – частка Абсолюту в кожному з нас, де зашифрована місія – те, для чого ми створені. Це тіло ніким до кінця не описане, тому що воно Божественне и являє собою чистий Дух, або іскру Божу. Це та Частина нашого Я, яка є частиною Творця в нас самих і якісно дорівнює Богу.
У світлі уявлень східної медицини біологічний організм є компонентом Космосу, тому існує тісна взаємодія фізичного поля Всесвіту і біополя людини. Сукупність всіх полів утворюють ауру людини.
Оскільки ми живемо в горах, тобто ближче до Бога і до Космосу, то вся ця інформація не просто відома, але всотана з молоком матері кожним закарпатцем. Саме тому у переважній більшості всі ми є космополітами. Інколи відкритими, інколи добре замаскованими, але ними! Ми сприймаємо себе як тіла Будхіальні і Атманічні – тобто, як частинки Бога і втілення Духу.
Хоча самі себе закарпатці сприймають як народ обраний і найкращий у світі – не всі у тому ж таки світі думають так само. Про нас існує надзвичайно багато міфів, які трансформуються у анекдоти та усталені стереотипи. Оскільки я дуже часто буваю у ближніх країнах Європи та на Прикарпатті і в Галичині, то можу розказати у кількох реченнях про те, як сприймають нас, точніше, що думають про нас наші найближчі сусіди. А вони сприймають нас частіше на рівні тільки фізичного тіла.
Угорці переконані, що ми тільки смітимо пластиковими пляшками, які під час кожної повені Тиса несе сусідам. Чехи вважають, що ми придатні тільки до фізичної праці, зокрема до будівництва. Словаки люблять наших жінок, бо вони добре миють посуд у їхніх ресторанах. А разом вони всі шанують нас за вміння переправляти через кордон контрабанду.
Що стосується галичан, то тут картина зовсім інша. На рівні анекдотів і стереотипів закарпатці у очах галичан – це інопланетяни, які ще й до всього розмовляють незрозумілою мовою. І дуже швидко. А ще вони завжди голосують не так, як патріоти України. Кажуть сусіди, що закарпатці продають голоси за копійки, за гречку і за порожні обіцянки. То Медведчуку, то Януковичу, то ще якомусь там…
Але на ментальному рівні, на рівні тонких матерій нас любить уся Україна. Особливо за ранню капусту та витримане добре вино.
Василь Кузан
