До колег журналістів та простих читачів, які щодня блукають нетрями Інтернету.
У неділю ввечері, 14 березня на порталі «Мукачево.нет» був опублікований мій матеріал про майбутні зміни в обласній державній адміністрації Закарпаття – «Кому дістанеться крісло губернатора Закарпаття?».
Матеріал авторський, з елементами інсайдерської інформації є інтелектуальною власністю, яка захищається Конституцією та законами України.
Редакція «Закарпаття онлайн» передрукувала матеріал без дотримання правил посилання, вказавши лише автора.
Спроба зв’язатися телефоном з головним редактором сайту Олегом Дибою виявилася невдалою.
Тоді я, як автор статті, звернувся через коментар на сайті з проханням витримати правила посилання, або прибрати матеріал із сайту. У відповідь – видалений коментар автора статті під його ж статтею, та дзвінок Олега Диби.
Під час розмови я ще раз озвучив свою позицію – тепер вже безпосередньо головному редактору сайту, де розміщений мій матеріал.
Моє прохання апелювало не тільки до здорового глузду, але й до:
- статтей 41 та 54 Основного Закону, де йдеться про право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї творчої діяльності, гарантується захист інтелектуальної власності та авторських прав;
- а також частини 2-й статті 54, згідно якої ніхто не може використовувати або поширювати результати моєї інтелектуальної та творчої діяльності без моєї згоди.
Олег Диба не хотів нічого слухати, вдався до дивних звинувачень на адресу редакції «Мукачево.нет». Тоді я ще раз уточнив, що звертаюся, власне, як автор продукту інтелектуальної діяльності. У відповідь головний редактор «Закарпаття онлайн» заявив, що не збирається реагувати на моє прохання.
Після телефонної розмови я залишив ще один коментар з повторним зверненням та роз’ясненням власної позиції з посиланням на гарантії з боку українського законодавства.
Як і попередній, цей коментар також був негайно видалений. Відразу ж після його опублікування знову подзвонив Олег Диба, і почав погрожувати: «Ви хочете війни, буде Вам війна. І я її й так виграю, бо знаю більше людей у Закарпатті, більше журналістів», «я Вам обструкцію влаштую, до Вас уже журналісти не хочуть іти в блоги, бо вони знають, що Ви з себе представляєте»…
І все це лише через те, що «журналісту із стажем» Дибі не хочеться дотримуватись авторських прав та журналістської етики.
Виявляється, для того, аби створити інтелектуальний продукт не потрібні знання, чуття мови чи бодай крихта таланту, а всього лише прудке поводження з клавішами Ctrl-C Ctrl-V. А головне, – заздалегідь натягнути на себе камизельку неупередженого медійника та судді.
Шкода, що доводиться витрачати на таке час. Але іншого виходу немає. В інтернет-просторі мають діяти принципи, які ніхто не має права порушувати.
PS. До речі, остання розмова з Олегом Дибою закінчилася словами: «Та пішов ти». Пролунали вони з його вуст.