У якості подарунка на сторіччя з дня народження вилоцький довгожитель Михайло Леньо отримав кілька фотокопій газет з 1911 року. У тому числі й «Nagyszollosi Hirlap» («Вісті Севлюша»). Цікаво, про що ж писала місцева новинка сто років тому?
До речі, це була не якась там провінційна газетка, а суспільно-політичний та економічний тижневик, що виходив у форматі А3 на трьох аркушах. Головним редактором та власником газети був доктор Віктор Йоаннес. Будівля редакції та друкарні знаходилася на тогочасній Вербовецькій вулиці у Севлюші.
На першій сторінці публікується доволі велика за обсягом стаття під заголовком «Революція в суспільстві». Читаючи роздуми автора, ловимо себе на думці, що суспільство сто років тому мало такі ж проблеми, як ми сьогодні: заробітна плата й ціни на товари далеко не відповідають одне одному. Автор доходить висновку, що проблема не в що низьких доходах громадян, а в тому, що суспільство має надзвичайно високі потреби. Між доходами та витратами необхідно тримати рівновагу, в іншому випадку представники середнього класу дуже скоро можуть опинитися у середовищі бідняків, - констатує автор статті.
В окремій рубриці подаються короткі новини. «21 вересня у Шаланках на обійсті Габора Кейса з невідомих причин виникла пожежа, яка знищила корівник та навіс із сіном...», згадувалося й про те, що з Шаланок будується залізна дорога у напрямку Нодьраковц... (Великий Раковець), «Спілка виробників Берегівського комітату» звернулася з проханням до міністра з питань землеробства Угорського королівства, щоб з метою виробництва та реалізації виноробної продукції один з державних винних підвалів побудувати у Берегові...», «У листопаді можна буде побачити комету-1911 або ж, як її назвали іменем дослідника, комету Брук...»
Під назвою «Коротка монографія наших сіл» подається історія села Егреш (теперішній Олешник). На цілій сторінці розміщено розклад руху поїздів по напрямку Берегсас – Ковачрет, Севлюш- Ковачрет. На двох останніх сторінках тижневика - оголошення та реклама. Свої вироби та послуги рекламують мануфактурні цехи, промисловці, газди, аптекарі, винороби, торгівці. Як бачимо, попередник виноградівської районки сто років тому у всьому слугував читачам, намагався оперативно інформувати їх про найважливіші події сьогодення в регіоні та містив чимало іншої корисної людям інформації.
