Карпатським горам 1,2 мільярда років, а вони ще ростуть

Міжнародний день гір (International Mountain Day) встановлений за рішенням 57-ої Генеральної Асамблеї ООН 2003 року. У відповідній резолюції відзначена особлива актуальність дій, спрямованих на стійкий розвиток гірських регіонів. Гори займають близько однієї четвертої поверхні планети і є домом для майже 10 відсотків населення. Це також заповідник для багатьох унікальних видів рослин і тварин, джерело води усіх основних річок землі. Карпатські гори - одна із відомих європейських географічних зон. Є кілька версій походження назви `Карпати`. Одна стверджує, що у першiй половині I тисячоліття до нашої ери цю територію населяло гето-дакiйське плем`я карпи (карпiани). Відповідно до інших, назву гір взято із санскритської мови, де слово `Карпати` має кiлька значень - `нерiвний`, `необроблений`, `прикриття`, `притулок`, із давньогрецької - у якій слово `карпат` означає `горб`, або із фракійської - `карпо`, що означає `скеля`. Існує також кілька легенд щодо етимології назви `Карпати` - про доброго велетня Карпа та про чорта, який покорпав землю. Карпатські гори займають 80 відсотків території Закарпаття. Вони перетинають область з північного заходу на південний схід. Довжина Карпат - 240 кілометрів, ширина - 110 кілометрів. Горам 1,2 мільярда років. Вони `ростуть` щороку на 1-2 сантиметри і дуже повільно зсуваються на схід. Гірські лiси складають 45 відсотків усіх лісів Закарпаття, а гірські полонини займають площу 40 тисяч гектарів. Найвища гора - Говерла (2,061 метра над рівнем моря). Високо до неба здіймаються гірські хребти Маковиця, Красна, Великий Дiл, Свидовець, Боржава, Чорногора, Рiвна, Анталовська Поляна, Синяк, Вигорлат, Полонина-Руна. А через Водороздільний хребет до Закарпаття ведуть важливі транспортні перевали, що споконвіку слугували людям.