Понад 700 фахівців сімейної медицини з усієї України зібрала міжнародна наукова-практична конференція «Актуальні питання скринінгу та профілактики захворювань у практиці сімейного лікаря», що днями проходила в Ужгороді.
Представницький науковий форум проходив за ініціативи Асоціації сімейних лікарів України, Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки УжНУ, та безпосередньої підтримки Міністерства охорони здоров’я України.
Серед питань, які обговорили учасники конференції – європейські моделі сімейної медицини та питання їх впровадження в Україні, профілактика захворювань, проведення скринінгу сімейними лікарями та інші актуальні проблеми, що торкаються розвитку та реформування медицини країни.
Аналізуючи стан розвитку сімейної медицини в Україні у своїй доповіді д.м.н, професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика сімейна медицина» Лариса МАТЮХА зауважила, що за останні роки відбулася низка значних змін. По-перше, була фізично відділена первинна медична допомога від вторинної. Первинна ланка отримала юридичний статус і можливість для розвитку. Цей процес вийшов за межі Пілотних регіонів (Київська, Донецька, Вінницька, Дніпропетровська області) і в Україні нині нараховується 493 центри первинної медико-санітарної допомоги (без Криму). Разом з Кримом було 770 центрів...
Також вирішене питання фінансування первинної ланки медичної допомоги. За світовими стандартами на підтримку цієї ланки необхідно витрачати 25-30% від загального фінансування медичної галузі країни, але оскільки відразу освоїти кошти в такому обсязі неможливо, було обрано поступовий підхід до фінансування з
На проблемі з кадровим забезпеченням сімейним лікарями в Україні зупинився й директор Українського ДУ інститут стратегічних досліджень МОЗ України Геннадій Слабкий: «Згідно із затвердженими нормативами, кожен сімейний лікар має обслуговувати 1200 чоловік у сільській місцевості й 1500 – у містах, а відтак держава потребує їх зо 34 тисячі. У нас на сьогодні, на жаль, десь половина. На сімейних лікарів перепрофльовують дільничних та терапевтів, але кількамісячний курс навчання для цього явно недостатній. Адже це інша філософія меддопомоги, зовсім інші підходи. Оптимально якби лікаря сімейної медицини починали готувати вже з першого курсу медичного факультету».
Фактично кожен з виступаючих наголошував на необхідності чим скорішого запровадження страхової медицини, яка є додатковим стимулом у роботі для лікаря-професіонала і створює комфортні умови для пацієнта. Також говорилося й про можливість поєднання приватної практики із сімейною медициною. Така модель вже успішно діє в Європі. Зокрема начальник УОЗ в Закарпатській області Роман Шніцер зазначив: «Нам треба будувати таку систему охорони здоров’я в державі, яка здатна регулювати себе самостійно, яка б реагувала на будь-які виклики суспільства, на зміни зовнішнього та внутрішнього ринку. Потрібно віддати формування бюджету фінансування галузі сімейному лікарю. Це є завдання № 1 без якого система охорони здоров’я як ефективна та динамічна існувати не може. Ми багато говоримо про державну, муніципальну медицину, за різні форми власності, але забуваємо про одну суттєву деталь, яка рухає суспільство – це приватна власність, приватна медицина. В цілому світу поряд із засадами страхової медицини саме сімейна медицина в своїй більшості працює на засадах приватної практики. І тому є ефективною, успішною, не громіздкою, і динамічною. Сьогодні в державі наступив той історичний момент коли всі ці питання можна ефективно вирішувати».
Гість з Німеччини професор Університетської клініки Магдебурга Мікаель Лютке поділився з учасниками конференції напрацюваннями в організації скринінгових обстежень раку молочної залози в практиці сімейних лікарів своєї країни. Зокрема він розповів, що щоденно в Німеччині лікарі-сімейники обслуговують від 70 до 100 пацієнтів. З особливостями організації роботи сімейного лікаря за кордоном розповіли колегам в режимі он-лайн колишні випускники медичного факультету Ужгородського національного університету які нині працюють в Австралії, Чехії, Угорщині та Нідерландах.
Також в рамках конференції відбулося засідання української асоціації сімейної медицини. Окремо гості конференції мали можливість ознайомитися з роботою сімейних амбулаторій та тренінгового центру з підготовки сімейних лікарів в Закарпатті, а також відвідати університетську клініку Дебреценського університету в Угорщині, де спілкувались з професором, завідувачем кафедри сімейної медицини Імре Рюріком, ознайомились з процедурою захисту наукових робіт за європейськими стандартами, відвідали медичний музей Дебреценської університетської клініки та оглянули медичне містечко, яке є потужною науково-практичною базою розвитку медицини Угорщини.
