Електронна петиція стосовно будівництва в Ужгороді крематорію зібрала 266 голосів з 250-ти необхідних.
Автор петиції Юрій Ключівський наголошував: "В межах містах Ужгорода розташовано 9 кладовищ, з яких майже всі закриті. Серед них, найстаріше - Кальварія. Діюче ж міське кладовище Барвінок, яке було відкрито у 1986 році - знаходиться вже за межами міста, на землях Баранинської сільської ради й займає площу більше 16 гектарів. Скільки ж померлих вже поховано на всіх 10 вищевказаних кладовищах та скільки могил збереглось - невідомо. Натомість, кладовища в Ужгороді та в навколишніх селах - займають гектари землі, однак, скільки точно, також - невідомо."
Для щорічного поховання 1400-1500 чоловік лише в Ужгороді щороку потрібна земельна ділянка майже у 1,5 га. Тобто за 20 років потрібно буде 30 га вільної землі, якої вже практично немає.
Єдиний вихід - будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді. За прикладом Києва, Харкова та Одеси. При цьому, в Києві кремують 40% покійників, Харкові - 70%, в Одесі - 30%. Окрім питання землі кремація померлого є дешевшою ніж «традиційне» поховання - в землю.
Європейська практика з кремацією у наших, найближчих сусідів, наприклад: у Словаччині й Угорщині. Так, в Словаччині, крематорії діють, в таких містах, як Братислава, Жиліна, Кошіце, Б.Бистриця, Н.Замки та Левіці. В Угорщині діє 14 крематоріїв. Найближчими ж до Ужгороду є крематорії в Кошицях та в Мішкольці. Тобто, наші сусіди вирішують питання поховань власних громадян значно цивілізованіше, ніж це організовано в Україні.
Утім в Ужгородській міській раді в 2019 році відповіли, що будівництво крематорію в обласному центрі Закарпаття не планується:
"Враховуючи відсутність вільних земельних ділянок, в межах території міста, що відповідали б вимогам ДСанПІН 2.2.2.028-99 та ДБН Б 2.2-1:2008, виконавчий комітет Ужгородської міської ради не вбачає за можливе розміщення вказаного соціального об’єкту в межах м. Ужгорода."
Натомість послуги кремації в Ужгороді таки надаються. При кладовищі «Барвінок», біля центральних воротах є бетонна стіна. Там є 25 ніш для урн з прахом покійних. Так було призначено ще у 1976-му році при будівництві кладовища. Наразі вони всі вільні. Отже, закарпатці ще не готові до послуг з кремації?
Натомість пропонуємо вам переглянути як працює крематорій у словацькому Кошице. Ситуація з пандемією коронавірусу загострюється, кількість загиблих зростає, а крематорій в Кошице наразі обслуговує всю східну Словаччину.
"Кремації відбуваються безперервно при 24-годинній зміні однієї кремаційної печі", - розповідає Марта Попрікова, директор муніципального управління.
При крематорії є холодильна камера, де зберігаються тіла. Місткість розрахована на 150 місць. Наразі заповнена приблизно третина. Є тут великий світлий зал для відспівування та прощання з померлим. Словаки давно звикли до того, що поруч з традиційним ритуалом існує альтернатива.
Очевидно, що рано чи пізно на Закарпатті знову постане питання про будівництво сучасного крематорію, адже вільної землі для поховання стає все менше.
