Педагог, який працює творчо, — це особистість, котра під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що допомагають досягти творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Відомо, що творчість, новаторство пробивають собі шлях у боротьбі, що всяке нове потребує відмови від того, що в минулому визнавалося новим, а його творці в той час називалися новаторами.
Робота з розвитку творчості педагогічних працівників розпочинається із добре організованої методичної роботи. Районний методичний кабінет відділу освіти РДА в 2009/2010 н.р. працював над проблемою “Методологічна переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня, формування основних компетенцій школяра шляхом підвищення педагогічної майстерності вчителя”. Цій меті були підпорядковані предметні районні методичні об’єднання та внутрішкільна методична робота. Педагогічні працівники району двадцяти п’яти шкіл були об’єднані у 92 міжшкільні методичні об’єднання, на базі 5 шкіл І-ІІІ ст. діяли шкільні методичні об’єднання за фахом, 5 шкіл Колочавської долини та міжшкільний комбінат були об’єднані в Колочавський освітній округ. З метою обміну досвідом роботи, вдосконалення управлінської діяльності, розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів на базі 6 шкіл І-ІІ, І-ІІІ ступенів, двох – І ступеня проведено виїзні семінари керівників шкіл та завідуючих ЗОШ І ст. На базі Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст. проводився семінар директорів з проблеми “Формування та розвиток системи педагогічної професійної орієнтації випускників навчального закладу, удосконалення управлінської діяльності”, Соймівської ЗОШ І-ІІ ст. — “Оптимізація внутрішкільного контролю сільської малокомплектної школи”, Майданської ЗОШ І-ІІІ ст. — “Спільна робота школи та позашкільних установ з питань навчально-виховної роботи”. Постійно діючий семінар заступників директорів шкіл на своїх засіданнях розглядав питання: в Синевирсько-Полянській ЗОШ І-ІІІ ст. — “Утвердження в колективі духу новаторства, пошуку ефективних шляхів навчання та виховання учнівської молоді”, Репинській ЗОШ І-ІІІ ст. — “Створення освітнього середовища як засобу самореалізації школяра та творчого розвитку педагога”, Колочавській ЗОШ І-ІІІ ст.№ 2 — “Використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі”. На семінарах презентувались “хрестоматії” педагогічної творчості, розвитку освіти навчальних закладів, обговорювались актуальні питання вдосконалення навчально-виховного процесу, розвитку творчого потенціалу педагогічної майстерності педагогів, створення інноваційного середовища навчального закладу.
Не менш важливими для розвитку творчості є морально-психологічний клімат колективу — відсутність конфліктів, чвар. Створення сприятливих морально-психологічних умов для творчості передбачає вміння керівника побачити в кожному вчителеві творчу жилку, підтримувати й розвивати корисні ініціативи вчителів та учнів, передбачати можливі конфлікти в колективі, розвивати в собі і в колегах увагу до потреб, запитів, горя і радощів кожного вчителя.
Керівникам шкіл необхідно, де можливо, використовувати досвід В. Сухомлинського зі створення в школі кабінету психологічного розвантаження, де можна б проводити аутогенні тренування, релаксаційну гімнастику, заняття зі спеціалістом з розумової медитації, більше в цій роботі використовувати практичного психолога.
Плануючи роботу школи, необхідно враховувати розвиток педагогічної творчості, включивши її в ту частину загальношкільного плану, яка присвячена роботі з кадрами. Джерелами планування є аналіз навчально-виховного процесу, виявлення “вузьких місць” у роботі школи; вивчення особистості кожного педагога з метою виявлення як його утруднень, так і творчого потенціалу. Сприятиме успіху також систематичне проведення діагностування вчителів, яке впродовж багатьох років ефективно використовується у Міжгірській №1, Колочавській №1, Пилипецькій ЗОШ І-ІІІ ст.
Розвиток творчих здібностей учителя стимулюється й тоді, коли йому надається можливість вийти зі своїм досвідом за межі класу, школи. Тому, аналізуючи й досліджуючи досвід учителя-новатора, керівникові корисно порадити, запропонувати йому форму фіксації, узагальнення свого досвіду. На першому етапі це може бути виступ на засіданні педагогічної ради, методичному заході в школі. Потім, якщо досвід цього заслуговує, учителеві надається можливість виступити на районному, обласному рівні, взяти участь у роботі обласної, всеукраїнської науково-практичної конференці, конкурсі “Учитель року”. За підсумками ІІ (обласного) етапу конкурсу “Учитель року — 2010” двоє наших педагогів стали лауреатами: Бундзяк Тетяна Петрівна (Міжгірська СЗОШ І-ІІІ ст. — номінація географія, Шкелебей Михайло Васильович (Лозянська №2 ЗОШ І-ІІ ст.) — номінація математика.
Найважливішим чинником організації творчої діяльності вчителів є свобода критики, проведення творчих дискусій, вільне висловлювання своїх думок. Звичайно, це не завжди зручно для керівників шкіл, тому що необхідно давати принципові оцінки, визнавати прорахунки, регулювати взаємовідносини, забезпечувати коректність критики.
На нинішньому етапі розвитку освіти виникла нагальна потреба в ефективній організації методичної роботи в школі взагалі і з творчими педагогами зокрема. Методичну роботу РМК розглядає як цілісну систему підвищення науково-теоретичного й загальнокультурного рівня вчителя, його психологопедагогічної підготовки, удосконалення професійної майстерності, формування у нього готовності до творчості, самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Цінною в науково-методичній діяльності є робота над загальношкільною та індивідуальною науково-методичною проблемою, у процесі якої вчителі набувають навичок аналізу власної педагогічної діяльності, вчаться оволодівати прийомами науково-дослідницької роботи, усвідомлюють потребу вдосконалення знань з основ наук.
Особливу увагу слід приділити роботі з молодими вчителями, підвищенню їхнього кваліфікаційного рівня, спонуканню до активної, творчої діяльності.
Важливим етапом стимулювання творчості може стати поставлена на науковому рівні атестація вчителів. Вироблена система проведення атестації вчителів у Міжгірській №1, Колочавській №1, Міжгірській СЗОШ І-ІІІ ст. Суттєву допомогу в проведенні атестації керівникам названих шкіл надає використання комп'ютерної техніки, за допомогою якої фіксуються всі надбання, творчі здобутки педагога за міжатестаційний період.
Керівникам шкіл варто тримати в полі зору взаємовідносини яскравих, особливо обдарованих педагогів з іншими членами колективу, усувати негативні явища. Варто в кожному педагогічному колективі налагодити всебічне вивчення механізму формування творчої особистості, створити сприятливі умови для її розвитку і, нарешті, здійснювати цілеспрямовану організацію творчого досвіду на науковій основі.
За всіх умов керівники школи не тільки зобов'язані знати, над чим працює кожен учитель, а й допомагати вчителям організовувати свою творчу працю, визначати її етапи та рівні. Бажано керівникам школи створювати для себе “Програму вирощування педагога”.
Директори освітніх закладів школи не повинні забувати, що вчитель, який працює творчо, соціально корисний не тільки результатами своєї особистої праці, а й тим, що він дух творчості передає іншим, особливо педагогам-початківцям. Спираючись на творчий потенціал талановитих, розвиваючи інших, шкільна адміністрація створює творче ядро, яке задає тон у роботі, навколо якого об'єднується й розвивається педагогічний колектив. “Мистецтво керівництва загальноосвітньою школою в тому і полягає, щоб учителів початкових класів і учителів середніх і старших класів об'єднували єдині педагогічні переконання”.
Проблематику засідань педагогічної ради варто планувати на тривалий проміжок часу, щоб забезпечити цілісність, перспективність, наступність у розвитку творчого потенціалу колективу. Основне — розробка проблемних питань, які будять думку вчителя, його емоції, мобілізують волю.
Важливою формою розвитку колективної педагогічної творчості є обговорення відвіданого уроку чи позакласного заходу, яке має починатися із самоаналізу. Слід відзначити, що проведення самоаналізу уроку чи виховного заходу для багатьох учителів становить певні труднощі. Навчання навичок самоаналізу — один із обов'язків керівників школи.
Сподіваємось, що на серпневих методичних об’єднаннях, педагогічних радах кожний педагогічний колектив, педагог визначать проблемні питання над реалізацією яких будуть працювати у новому 2010-2011 навчальному році.
