Аспіранти Закарпатського державного університету здійснили паломницьку подорож монастирями Срібної Землі.
Мандрівка розпочалась поїздкою в один з найдревніших центрів християнства на українських землях – Мукачівський православний Свято-Миколаївський жіночий монастир, який розташований на схилі Чернечої гори у північній околиці Мукачева. У монастирському храмі саме проходила божественна літургія, до якої з радістю приєдналися аспіранти ЗакДУ. Тут вони помолились, почерпнули духовної енергії, а після служби дізнались багато цікавого з історії древнього монастиря та поширення християнської віри у землях Закарпаття.
Наступним пунктом поїздки став монастир «Появи Пресвятої Родини» біля села Нижнє Болотне, який за свою недовгу історію вже став відомим на весь світ. Тут, у мальовничій місцині під горою Джублик 27 серпня 2002 року дві маленькі дівчинки набирали воду із джерела, як раптом побачили прекрасну жінку на легенькій білій хмаринці. Спочатку діти злякались, але чарівна пані заговорила з дітьми. Це була сама Діва Марія, Пресвята Богородиця, яка розповіла дівчатам, що прийшла допомогти відновити авторитет священиків, об’єднати Церкву та поєднати роз’єднаний народ.
Такі прості і водночас такі правильні речі з уст дітей переконали батьків та багатьох інших дорослих односельців у правдивості їх слів. 31 серпня тут було вперше відправлено службу Божу і з тих пір тисячі паломників зі всіх куточків України приходять до гори Джублик. Кажуть, що під час богослужіння тут завжди присутні три Святі Особи, які разом із священиком благословляють людей, через молитву дивовижно зцілюються хворі. Біля Монастирського джерела всі відвідувачі помолились за об’єднання християн та напились святої водиці.
Після обіду паломницький шлях привів аспірантів у невелике село Грушево. Саме тут знаходиться один з найдавніших центрів православ’я, звідки віра Христова століттями ширилась та укріплювалась не тільки на українській землі, але і в сусідній Румунії. Перебуваючи на місці древньої чернечої обителі, мандрівники помолились, поставили свічки, поспілкувались з ченцями про цікаву історію монастиря, напились живильної водиці з монастирської цілющої криниці. Ченці кажуть: хто хоч раз спробує тієї намоленої води, зло оминатиме його душу.
Ще одне святе місце чекало на «мандрівників» у селі Боронява. Тут на невеличкому пагорбі розташований греко-католицький Василіанській монастир Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Цю чернечу обитель заснував у 1716 р. місцевий священик о. Іван Коцак, який прийняв постриг та ім'я Йосип. Найбільшою святинею монастиря є Чудотворна Ікона Божої Матері, до якої аспіранти промовили свої щирі молитви, попросили кожен про своє… Історія цієї ікони пов’язана із появою Богородиці на цьому місці у прадавні часи. У 1785 р. монах Й. Базилевич передав на полотні образ Божої Матері саме в момент з'яви, і подарував її монастирю. На всю околицю прославилася боронявська ікона Божої Матері численними дивами та зціленнями, і згодом була офіційно визнана Римом – Чудотворною. Відтоді, сюди їздять паломники з усього світу, щоб вимолювати перед Небесною Ненькою полегшення у життєвих негараздах, зцілення тілесних і душевних недуг.
По дорозі додому, натхненні святими місцями, мандрівники весело співали народні пісні. Пізно увечері, виснажені фізично, однак, піднесені та збагачені духовно, аспіранти повернулись в Ужгород. Зі світлом віри у душі гризти граніт науки стало набагато легше.
Організатори поїздки:
М.Іванова – завідувач відділу аспірантури і докторантури ЗакДУ
Б.Шпільман – голова наукового товариства студентів та аспірантів ЗакДУ
Екскурсовод – Р.Фатула, аспірант ЗакДУ
Організаційна підтримка туристичної компанії «Про Карпати»
