Юрій з дружиною проживають за кількасот метрів від Синевирського озера, яке щодня відвідують численні мандрівники. Дід закоханий у цей природний об’єкт, про який може розповідати годинами.
Колись він працював на туристичній базі поблизу Морського Ока, частенько охороняв цей природний об’єкт від несвідомих відвідувачів, котрі то сміття викинуть у воду, то багаття розведуть у забороненому місці, то вудку закинуть, щоб браконьєрським способом здобути цінну синевирську форель…
Зараз Скира на пенсії, але про дороге серцю озеро, яке визнано водно-болотним угіддям міжнародного значення, не забуває. Він часто навідується до водойми, яка розкинулась між горами, серед смереково-ялинового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря.
Старець, який усе життя провів у єдності з природою, милується красою мальовничого Синевира, згадує прекрасні молоді роки і спілкується з туристами. Ті раді почути розповіді колоритного діда Юрія, котрий при знайомстві називає себе Бен Ладеном. Мандрівники, звичайно, фотографуються поряд з ним, бо ж – знаменитість.
Скира знає багато легенд про Синевирське озеро і вміє їх емоційно та переконливо розповісти, щораз зачаровуючи слухача драматичним сюжетом.