Один з найбільших навчальних закладів Берегова - угорськомовна школа №4 ім. Кошута, де навчається понад 400 учнів, досі не мала вбиральні для молодших школярів. Діти були змушені користуватися загальним туалетом, який знаходиться у центральному корпусі, тобто разом із іншими, старшими учнями.
Але головна проблема у тому, що початкові класи розташовані у окремій будівлі і йти дітям до важливого (у плані особистої гігієни) закладу приходиться через весь шкільний двір, а це близько 50 метрів. Все б нічого, але з настанням холодів цей процес для молодших школярів, особливо для першачків значно ускладнювався. Деякі вибігали на вулицю без верхнього одягу, а інші часом і просто не встигали добігти...
Тому батьки вирішили, що так далі продовжуватися не може. Адже навчання-навчанням, але й про здоров'я власних дітей слід подбати в першу чергу! Тому організували з цього приводу збори, створили ініціативну групу і вирішили звернутися з листом до директора школи Юліанни Міцик та голови міста Іштвана Гайдоша - аби посприяли у вирішенні проблеми.
"На нашу думку, на даний час основні гігієнічні умови для наших дітей не забезпечені, оскільки туалети та умивальники є лише в головному корпусі школи, - йдеться у заяві. - Від початкових класів туалет знаходиться занадто далеко, і тільки перейшовши через двір, діти можуть користуватися ним, що значно ускладнює умови навчання дітей", - йдеться у заяві батьків 160 дітей, які вчаться у семи молодших класах.
Однак з'ясувалося, що цьогорічний бюджет міста Берегова просто не здатен потягнути один, навіть невеличкий туалет для школярів. Всі гроші чітко розписані і розподілені. Здавалося б - виходу немає? Слід чекати до наступного року, коли, можливо, такі гроші знайдуться? Втім батьки вирішили не чекати. І навіть погодилися збирати гроші власними зусиллями. Однак кошторис вийшов чималим - 20 тисяч гривень.
Влада, мабуть, зрозумівши, що чекати батьки не збираються, все-таки пішла на зустріч. Зокрема дала дозвіл на будівництво вбиральні, а також взялася безкоштовно розробити проектну документацію. І на зібранні, на якому були присутні батьки, директор, а також представники управління освіти, оголосили - вбиральні для дітей бути!
"Ми вважали, що 160 дітей, які навчаються у школі не могли якісно отримувати знання, якщо для них не створені всі відповідні умови, - каже представник ініціативної групи Йосип Торпоі. - Ми прекрасно розуміємо, що зайвих грошей у бюджеті немає. Але мова йде про наших дітей, тож чекати кращих часів просто не могли.
Головне, що нам врешті-решт пішли на зустріч - вже розроблена проектна документація за допомоги мерії. 10 тисяч гривень батьки погодилися зібрати самостійно. Кожна родина зробить свій внесок - 100 гривень, а деякі погодилися дати і більше. Іншу частину вирішили зібрати за рахунок спонсорської допомоги.
Діаконічний відділ реформатської церкви, католицька громада та Мальтійська служба вже пообіцяли надати нам все необхідне обладнання. Оскільки школа угорськомовна, то вирішили звернутися навіть до консульства Угорщини, і генеральний консул Іштван Товт теж пообіцяв посприяти. Під час осінніх канікул вбиральню у школі вже мають відкрити".
Директор школи Юліанна Міцик утім додала, що вбиральню для початкових класів вже давно збиралися побудувати. Однак до справи через відсутність фінансів руки так і не доходили. "Ми намагалися знайти оптимальне вирішення проблеми, якось домовитися з батьками, аби вони не поспішали, бо планували збудувати набагато більший туалет у спортивному залі, - каже вона. - Однак трохи потерпіти ніхто не захотів. І це їх право".
Отже, батьки отримали маленьку, але важливу перемогу. І не для себе, а для своїх дітей. Але зробили це лише об'єднавши свої зусилля, офіційно довівши про проблему та власні наміри владним структурам. В принципі, згадана ситуація може для когось здасться незначущою. Однак у плані побудови громадського суспільства такі, навіть маленькі кроки самоорганізації, - дуже важливі. Наші люди нарешті розуміють, що будь-які громадські об'єднання - це велика сила. Їй під силу не лише побудувати якусь шкільну вбиральню, а й втілити у життя набагато масштабніші проекти, а також захистити права своєї родини.
