Про це у вівторок, 26 лютого, під час брифінгу розповів журналістам начальник Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області Ігор Михайлишин.
Прийнято закон стосовно біометричних паспортів, проте поки немає підзаконних актів, які б регламентували опис самого документу:
- Наразі відповідна постанова знаходиться у Кабміні. Тож, коли вона буде затверджена ми зможемо видавати біометричні документи. Гадаю, це стане можливим за 2-3 місяці. Нагадую, що ці документи робитимуться тільки за особистим бажанням закарпатців, - відзначив Ігор Михайлинин.
Вартість нового документу, скоріш за все не зміниться. Що ж до діючих паспортів, то закарпатцям, щоб отримати закордонний паспорт нині потрібно сплатити: державне мито – 170 гривень, за послуги щодо видачі документу – 87 гривень та за бланк – 120 гривень. Якщо ж паспорт виготовляється у прискореному режимі, вартість послуг зростає вдвічі. Протягом січня службою вже оформлено 4 190 паспортів для виїзду за кордон та 235 проїзних документів дитини.
Цікавило журналістів й питання можливого будівництва на території Закарпаття пункту утримання нелегалів, подібного до того, що функціонував у Павшині (Мукачівський район).
- Наразі доцільності будівництва такого пункту на Закарпатті немає. Зараз така установа діє на Волині. Люди, які там утримуються, мають хороші умови. На території нашої області є пункти тимчасового розміщення біженців у Мукачеві та Перечині. Там перебувають люди, які хочуть залишитися в Україні і подали для цього відповідні документи.
Для того, щоб отримати статус біженця мігрант проходить перевірку особистих даних. У 80% вони отримують відмови, адже, як зазначив очільник обласної служби, мігранти відверто заявляють, що їхня мета – це Європа. Протягом року міграційна служба встановлює країну, громадянином якої є нелегал. Відтак – депортація. Якщо державу встановити не вдалося чи у ній відбуваються військові дії, людина залишається в Україні.
- Кілька років тому був випадок, коли громадянина Іраку депортували до Йорданії, адже на той час у його рідній країні відбувалися військові дії. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців розцінило це як порушення, - підсумував Ігор Михайлишин.
