Створення Об'єднаних територіальних громад (ОТГ) на Закарпатті вимагає і туристичних брендів, які слугуватимуть символами регіону. Зокрема для Перечинщини фахівці рекомендують цікаву архітектурну споруду - старий Сімерський міст.
Як вважається, він був збудований близько 1900 року за проектом австро-угорських інженерів за технологією Ейфелевої вежі.
Зокрема експерт із розвитку туризму на Закарпатті Олександр Коваль вважає, що для Перечинської ОТГ, яка має потужний туристичний потенціал, "брендом може служити Сімерський міст, це варта уваги споруда, яка справді виділятиме цю ОТГ серед інших”.
На Перечинщині справді багато туристичних об’єктів - наприклад, етномузей "Лемківська садиба" у селі Зарічово. Серед природних пам'яток - незвична печера Дірявий камінь у селі Сімер, Анталовецька Поляна, Ворочівські озера. Також є пам’ятки, пов'язані з паломництвом – Хресна дорога в Перечині на горі Гурка, римо-католицький храм Св. Августина, зведений 1906 року за спонсорської підтримки італійців тощо. Ще тут знаходиться пам’ятник легендарному листоноші Федору Фекеті, на честь якого влаштовують напівмарафон з Ужгорода до Перечина.
Щодо старого Сімерського мосту, то він виглядає наразі не дуже привабливо. Хоча громада два роки тому очистила цей об'єкт від зарослів, дерев та кущів. Перечинська міська рада вже неодноразово зверталась до керівництва Служби автомобільних доріг щодо передачі мосту на баланс громади, з метою облаштування на ньому туристичної родзинки, але відповіді наразі нема.
Та й про історію його побудови відомо не дуже багато. Подібні мости будувалися на Закарпатті на початку ХХ століття. Наприклад, залізний міст у Тячеві, який колись з'єднував наш регіон з Румунією. Наразі він також перебуває у занедбаному стані і не працює.
Щодо технології, яку застосував Гюстав Ейфель при будівництві Ейфелевої вежі у Парижі (1887-1889), то мова, скоріш за все, йде про кріплення окремих частин.
Щоб закінчити вежу в призначений термін, Ейфель застосовував здебільшого заздалегідь виготовлені частини. Отвори для заклепок були просвердлені на намічених місцях, і дві третини від 2,5 млн заклепок були заздалегідь закріплені. Також цікаво, що при підготовці котлованів для опор вежі, через близькість Сени, Ейфель вдався до методу, який він запровадив при будівництві мостів. У кожному з 16 кесонів фундаменту знаходився робочий простір, до якого під тиском подавалося повітря. Через це туди не могла проникати вода, і робітники могли здійснювати екскавацію ґрунту без просочення його водою.
Ще подібний до Сімерського мосту об'єкт є і на території Словаччини, у Гуменному, на річці Лаборець, в яку впадає річка Уж.
Він був збудований на місці старого дерев'яного мосту в 1900 році, її металеві конструкційні деталі зварювалися за найсучаснішими на той час технологіями. Нещодавно цей так званий "Валашківський міст" став національним пам'ятником Словаччини, а міська рада вирішила підготувати урочистості з цієї нагоди. Як свідчить табличка, цей міст був збудований у 1900-му році під керівництвом угорських королівських інженерів Деже Хонша та Ігнаца Чако.
