Минулого тижня мовне протистояння вихлюпнулося під стіни Верховної Ради.
З одного боку - прибічники владної коаліції, які підтримують законопроект про регіональні мови. За стіною "Беркута" ті, хто вважає проект Колесніченка-Ківалова зазіханням на мову державну.
Засади мовної політики старий сценарій підняття політичної температури перед виборами - вигідний і владі, і опозиції.
Однак на фоні неоформлених кордонів і недороблених до кінця держсимволів мова була чи не єдиним державотворчим елементом.
Історія питання проста і бурхлива. У 1992 році Україна підписала Європейську хартію регіональних мов, а в 2006 ця хартія почала діяти.
Цей документ - спосіб зберегти старовинні мови нацменшин, яких в старіючій Європі безліч. Творці законопроекту про засади мовної політики в Україні називають свій витвір реалізацією хартії.
Втім, закон дозволяє вживати ці мови не поруч, а замість державної. Одна лише 10 стаття передбачає: на територіях, де проживає більше 10% носіїв регіональної мови, всі документи місцевих органів влади і самоврядування приймаються державною або регіональною мовою та офіційно публікуються цими мовами.
У трьох літерах сполучника "або" можливість відмовитися від державної мови не лише владі, а й всім іншим. Експерти застерігають - в таких конкурентних реаліях українська мова до 2030 року може зникнути взагалі.
"Якщо цей закон справді почне реалізовуватися, то швидше можна говорити про остаточне зникнення української мови, ніж про мовний розкол", - каже експерт з регіонального розвитку Олег Хавич.
Закон повинен захистити і забезпечити рівність носіїв 18 мов. Серед яких на першому місці - російська.
"Мова йде тільки про російську мову. Причому справа не в тому, що ратують за російську мову - борються за право не говорити українською", - говорить віце-президент Федерації нацменшин України Йосиф Зісельс.
Знайти 10% російськомовних не важко навіть в Галичині. Це дозволить на місцевому рівні визнати російську регіональною мовою - от тільки регіоном її використання стане вся Україна.
Окрім того, за новим законом всі українські квоти зникають із засобів масової інформації разом з дубляжем кінострічок. Навіть школярі і студенти зможуть обирати, якою мовою вони хочуть вчитися. Пиши заяву - і держава зобов'язана надати тобі викладача.
Експерти в Раді підрахували, що вчителі, перекладачі, подвійний документообіг - все це коштуватиме бюджету мінімум 5 мільярдів гривень.
Утім, навряд чи все обійдеться лише фінансовими витратами. Експерти вважають, що замах на мову у відповідь отримає сепаратизм.
Єдине, що за законом повинно залишитися на 100% українським - це збройні сили і центральні органи влади. Однак під час переробки до другого читання в парламенті цей пункт може змінитися.
