Чи переживуть кризу довгобуди на Закарпатті?

8
0

відповідає начальника Головного управління економіки облдержадміністрації Віктор ПОГОРЄЛОВ

Вважається, що будівництво — одна з тих галузей, яка може витягнути із занепаду й оживити всю економіку України. Адже, крім вирішення проблеми із зайнятістю людей, воно, наче локомотив, здатне `підігріти` внутрішній попит на метал, який виробляють українські металурги, дати поштовх розвитку промисловості будматеріалів, деревообробного комплексу і т. д. Але це, так би мовити, в ідеалі. А що маємо насправді, поцікавилися у начальника Головного управління економіки облдержадміністрації Віктора ПОГОРЄЛОВА.

— Ситуація, яка склалася нині в галузі будівництва, впродовж весни так і не поліпшилася, й жодного просвітку тут не з`явилося. Мінре-гіонбуд України і далі постійно в якісь ігри грає з регіонами. Через постанови Кабміну визначений перелік об`єктів для будівництва у поточному році. Його нарешті переглянуто й уже затверджено розпорядженням Кабміну від 13 травня 2009 р. № 544-р, так би мовити, остаточно. Але хочу зауважити, закінчився травень, однак досі на Закарпатті з держбюджету чи Стабілізаційного фонду ще не фінансувався жоден об`єкт. Дуже неприємно, що ми наполягали насамперед на перехідних об`єктах, будівельні роботи на яких були розпочаті ще в минулі роки, проте кілька таких об`єктів Мінрегіонбуд так і не включив у перелік. Це, зокрема, реконструкція Минайського та Чинадіївського водозаборів для поліпшення водопостачання від-
повідно обласного центру та міста обласного значення Мукачева, в яких проживає понад 200 тис. населення, і ці об`єкти фінансувались із 2004 року за рахунок коштів субвен-цій із державного бюджету. З не відомих нам причин Мінрегіонбудом України також виключено з переліку, який погоджено керівництвом облдержадміністрації та обласної ради, продовження будівництва ЦРЛ у м. Берегово, пологового відділення Іршавської й гінекологічного корпусу Рахівської райліка-рень і відкладено фінансування з держбюджету будівництва кількох шкіл. Це спорудження навчального корпусу ЗОШ у с Верхня Визниця Мукачівського району (пусковий комплекс на 250 учнівських місць) і двох шкіл на 662 учнівські місця (с. Вишка Великоберезнянського та с. Новоселиця Тячівськрго районів), що споруджувались у сільських населених пунктах, яким надано статус гірських.

Держава хоче цьогоріч допомогти у добудові тих об`єктів, які мають уже 70 і більше відсотків готовності, що неодноразово декларувалося Прем`єр-міністром України Юлією Тимошенко. Але не із загального фонду держбюд-жету-2009, а лише за рахунок Стабілізаційного фонду. Проте він наповнений тільки на 4 % від запланованого і тому його поки що слід вважати віртуальним. А як же цей Стабілізаційний фонд може наповнюватись, якщо ми сьогодні знаємо, що Програма приватизації Верховною Радою не затверджена. Тож звідки, питається, будуть гроші стабілізаційні, коли основним їх джерелом згідно з положенням про цей фонд якраз є кошти, виручені від приватизації.

І ще таке. В умовах фінансової кризи, яка дедалі поглиблюється, насправді державний бюджет наповнюється гірше, ніж місцеві бюджети. Тобто мова про те, що й банківська система знаходиться у кризовій ситуації. І спеціально визначені державою 2 банки як (Укрексімбанк й Ощадбанк) сьогодні також не мають грошей для кредитування добудови 6 багатоповерхівок на Закарпатті з високим ступенем готовності. Якщо говорити про вже вище згадуване розпорядження Кабміну від 13 травня 2009 року, яке було затверджене саме під гроші Стабілізаційного фонду, їх там знову-таки немає.

Хоча Мінрегіонбуд України просить надати йому графік фінансування цих об`єктів. Закарпатська ОДА включала в перелік для фінансування за рахунок коштів Стабілізаційного фонду-2009 двадцять об`єктів, а з них фактично ввійшло тільки десять.

Щодо реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів. Якщо ж вести мову про об`єкти ЖКГ, то на сьогодні ситуація така, що Міністерство житлово-комунального господарства планує при наявності коштів фінансувати органи місцевого управління напряму, обминаючи ОДА, РДА, обласні та районні ради, тобто фінансувати конкретні об`єкти ЖКГ. А це в принципі може призвести до того, що ми втратимо контроль по фінансуванню цих об`єктів.

І ще одна проблема. Й досі не надійшли в область 67 млн. грн. на відновлення комунальної інфраструктури, поруйнованої липневим паводком 2008 року, які уряд мав виділити через Резервний та Стабілізаційний фонди.
Взагалі я не бачу системної роботи і серйозного відповідального підходу Кабінету Міністрів України до вирішення проблем регіонів. Черезте, щовдіяльнос-ті уряду політика превалює над економікою, в нашому краї нині зупинилась і практично стоїть будівельна галузь.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також