для агропромислового комплексу?

Однією з найболісніших проблем Закарпаття останнім часом стало питання... добору кваліфікованих кадрів. Особливої ж гостроти ця проблема набула в сільському господарстві. Красномовно про це свідчить статистика. За її даними, у сільському господарстві краю створюється 22% валової доданої вартості.

Станом на початок року в області нараховується 1621 сільськогосподарських підприємств, на яких працює близько 1,3 % працездатного населення. Зважаючи ж на те що, в Закарпатській області значно вищими, ніж по Україні, є показники завантаженості сільгоспугідь, то в особистих підсобних господарствах задіяна фактично третина економічно активного населення. Однак про кваліфікованих спеціалістів у цій галузі господарювання говорити, на жаль, важко. А як засвідчує характеристика трудового потенціалу регіону в сільському господарстві найнижчий освітній рівень зайнятого населення. У загальній кількості зайнятих в галузі сільського господарства всього 11% працівників з вищою освітою. На сучасному ж етапі розвитку без підготовки висококваліфікованого спеціаліста неможливо досягнути вагомих результатів у жодній галузі економіки, у тому числі й у агропромисловому комплексі.

Відомо, що єдиним вищим навчальним закладом у Закарпатській області, що готує спеціалістів для агропромислового комплексу, є Мукачівський державний аграрний коледж. Цим навчальним закладом за останні три роки були підготовані 977 спеціалістів (з них 78 % за держзамовленням). Видатки на підготовку кадрів у 2005 році порівняно з 2003 роком зросли майже в два рази з 985,6 тис. грн. до 2029,2 тис. грн. Практично повністю були профінансовані видатки коледжу на підготовку кадрів за період 2003-2005 років.

Поряд з цим далеко не всі спеціалісти, які отримали вищу освіту за рахунок коштів державного бюджету, знаходять роботу за фахом. За даними Мукачівського коледжу, за період 2004-2006 років рівень працевлаштування випускників за державним замовленням склав 13,2 %, а за даними інформації від роботодавців, що отримана у процесі аудиторського дослідження, рівень працевлаштування цих випускників становить 1,8 %.

Саме з огляду на такі факти працівниками контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області було проведене аудиторське дослідження на тему „Ефективність використання бюджетних коштів, виділених на підготовку та перепідготовку кадрів для агропромислового комплексу в Закарпатській області за 2003-2005 роки та І півріччя 2006 року". Метою аудиту стало вивчення причин існуючого стану та надання пропозицій щодо ефективного використання бюджетних коштів.

Працівники КРУ висунули кілька гіпотез, які пояснюють такий стан речей.

По-перше, існуючий механізм визначення потреби в кадрах АПК на місцевому рівні є недосконалим, оскільки немає обґрунтованих критеріїв, які б враховували кількість агропромислових підприємств, їх фінансово-господарський стан та наявність у них вакансій, а також не враховує реальні потреби у відповідних фахівцях на ринку праці та перспективи розвитку аграрного сектору. Це призводить до перенасичення ринку праці фахівцями, на яких немає попиту.

По-друге, не укладання угод між ВНЗ та студентом не забезпечує гарантованого місця роботи студенту та звільняє студента від необхідності влаштування у державному секторі агропромислового комплексу з відпрацюванням ним передбачених чинними нормативними документами 3-річного терміну та не зобов`язує жодну із сторін до відповідальності. Отже, держава, затрачуючи значні кошти на підготовку кадрів для агропромислового комплексу, фактично не отримує очікуваного результату - забезпечення АПК високоосвіченими фахівцями.

По-третє, низька оплата праці в сільськогосподарських підприємствах, непривабливі соціально-побутові умови на селі, є причиною того, що молоді фахівці не прагнуть працевлаштуватися в селі. Результати дослідження засвідчили, що з досліджених працівниками КРУ щодо працевлаштування третини випускників 98,2 % не працевлаштовані за місцем направлення.

По-четверте, застаріла матеріально-технічна база коледжу, низький рівень забезпечення сучасним науково-технічним обладнанням зменшує якість підготовки спеціалістів. Це, певна річ, негативно впливає на попит таких спеціалістів на ринку праці. Протягом 2004-2006 років знос основних засобів зріс з 55 % у 2004 році до 64 % у 2006 році. На окремі транспортні засоби та сільськогосподарську техніку знос склав 80 %..

По-п`яте, в коледжі до викладацької діяльності не залучаються провідні фахівці науково-дослідних установ, підприємств і організацій АПК, що призводить до зниження рівня якості підготовки фахівців . Окрім цього проблемою також є відсутність в навчальному закладі локальної комп`ютерної мережі, електронної бібліотеки для пошуку навчально-методичної літератури та недостатнє застосування новітніх технологій у навчальному процесі спеціалістів для АПК..

Базуючись на результатах проведеного дослідження з метою суттєвого покращення ситуації, та ефективного використання бюджетних коштів аудиторською групою КРУ в Закарпатській області надані пропозиції на рівні Міністерства аграрної політики України, управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА, місцевих органів виконавчої влади та Мукачівського державного аграрного коледжу.

Так, аудитори КРУ в Закарпатській області вважають за доцільне насамперед внести зміни до Закону України «Про вищу освіту» щодо обов`язкового відпрацювання випускниками, що навчались за держзамовленням 3-х річного терміну в державному секторі економіки за умови надання відповідного місця роботи. Також слід внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 22.08.1996 року № 992 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» про відповідальність вищих навчальних закладів разом з державним замовником за фактичне працевлаштування випускників в державному секторі економіки за набутою професією. На державному рівні розробити та затвердити порядок відшкодування випускниками до державного бюджету вартості навчання у разі порушення ними умов угоди щодо працевлаштування.

На рівні управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА аудиторами запропоновано забезпечити проведення реальних та обґрунтованих розрахунків потреби в фахівцях АПК з врахуванням економічної ситуації в галузі та на ринку праці.

З метою забезпечення прозорості механізму задоволення потреби в кадрах для підприємств агропромислового комплексу та координації дій на всіх стадіях - від формування потреби в кадрах, їх підготовки та до працевлаштування - налагодити тісну співпрацю між Мукачівським державним аграрним коледжем, місцевими органами влади та потенційними роботодавцями. Окрім цього для підвищення якості навчального процесу Мукачівському державному аграрному коледжу необхідно залучати до викладацької діяльності провідних науковців та фахівців в галузі АПК, запровадити в закладі локальну комп`ютерну мережу, програму „Електронна бібліотека", повідомили з прес-служби КРУ в Закарпатській області.

• агропромисловий
• комплекс
• кадри