КРУ провело аудит забезпечення медицини за 2005-2007 роки у Закарпатській області

             Здоровий громадянин — це значить здорова нація, міцна держава. Вчені, аналітики, різноманітні спеціалісти вже давно підрахували, кожен день, проведений працездатною людиною на лікарняному ліжку, завдає значних втрат, і насамперед  економічних. Саме тому цивілізоване суспільство намагається докласти всіх зусиль, аби максимально оберегти кожного члена суспільства від хвороб, організувати належну профілактику, в разі ж виникнення захворювання — забезпечити якісне лікування.

Однак не секрет, що основа  здоров’я населення залежить ще й від низки таких факторів, як спосіб життя, екологія, спадковість, рівень медичного обслуговування. Україна в цьому контексті має чим пишатися, але й має низку проблем, які необхідно вирішувати: це насамперед стан навколишнього природного середовища, підвищення якості життя населення, забезпечення належного прожиткового рівня тощо. Далеко не на останньому місці перебуває й такий аспект, як охорона здоров’я. В цьому питанні чимало залежить від фінансового забезпечення: лише за наявності коштів можна відкривати нові лікарні та забезпечувати їх сучасним обладнанням, будувати й належним чином утримувати санаторії-профілакторії, розширювати мережу первинної ланки охорони здоров’я й багато подібного.  

Саме це питання — чи є достатнім фінансове забезпечення охорони здоров’я, чи вистачає цього для повноцінного медичного забезпечення населення, чи ефективно використовуються бюджетні асигнування, спрямовані на галузь — й мали на меті вивчити працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, які нещодавно прийняли участь у проведенні державного фінансового аудиту галузі медичного забезпечення за 2005-2007 роки у Закарпатській області.

  

Фінансування збільшується, а здоров’я населення суттєво не поліпшується…

За офіційними статистичними даними,  в Закарпатті мешкає понад 1,2 мільйона людей. Станом на початок 2008 року медичне обслуговування цієї кількості населення краю здійснювали 610 лікувально-профілактичних закладів комунальної власності. Протягом 2005-2007 років на охорону здоров’я в Закарпатській області спрямовано майже 1,2 млрд. грн. бюджетних коштів, в тому числі 73 мільйони з державного та 1,1 млрд. грн. — з місцевих бюджетів. Обсяг затверджених асигнувань державних коштів забезпечено в середньому за три роки на 99,5 %. При цьому, що важливо, бюджетні видатки на охорону здоров’я щороку збільшувалися: так, у 2007 році порівняно з 2005 вони зросли на 74 відсотки. Однак зростання фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я, як з’ясували працівники відділу аудиту бюджетних програм та місцевих бюджетів КРУ в Закарпатській області, не дали суттєвого результату. Стан здоров’я населення краю залишається незадовільним, і одним з підтверджень цього факту є те, що, приміром, кількість померлих у 2007 році перевищує такі ж показники 2006 року.

На першому місці за кількістю смертних випадків перебувають хвороби системи кровообігу, новоутворення тощо. Щодо захворювань серцево-судинної системи, то тут ситуація вкрай погана: рівень захворюваності та інвалідності внаслідок цієї причини постійно збільшується, а смертність у 2007 році порівняно з 2002-им зросла  на 10,1 %.  

Результати державного фінансового аудиту галузі медичного забезпечення засвідчили  про недостатній  медико-соціальний ефект  від використання бюджетних коштів, оскільки на сьогодні не вдається  зменшити поширюваність  онкологічних, інфекційних та інших захворювань.

          Найголовніше питання: у чім причина незадовільного стану здоров’я населення попри постійне збільшення фінансування медичної галузі Закарпаття?  Аудитори КРУ в Закарпатській області встановили низку чинників, які, за їхніми припущеннями, перешкоджають повноцінному задоволенню потреб населення в отриманні  гарантованої державою медичної допомоги.

Одна з перших причин — це відсутність як на державному, так і на регіональному рівні розроблених нормативів фінансування охорони здоров’я на 1 мешканця.  Видатки ж на охорону здоров`я встановлюються, виходячи з можливостей місцевих бюджетів, обмеженість яких не завжди дозволяє забезпечити відповідні потреби населення у гарантованому державою обсязі медичної допомоги. Так, за результатами аудиту, у 2006 році 17,9 % хворих отримали медичну допомогу з порушенням вимог соціальних нормативів надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах, 12,4% хворих — з порушенням вимог соціальних нормативів надання медичної допомоги в лікарняних стаціонарах. Або ж ще один «показовий» приклад: за період 2006-2007 років кожного року відмовлено 2 тис. особам в безоплатному відпуску лікарських засобів.

Цю, першу причину, повною мірою пояснює інша: брак коштів.  Як би банально це не звучало, але обмеженість фінансових ресурсів місцевих бюджетів перешкоджає повному задоволенню потреб лікувально-профілактичних закладів. Результат — про забезпечення доступності та безоплатності медичної допомоги багатьом хворим доводиться лише мріяти. І в цьому ж контексті слід наголосити ще й на такому: як би показово не звучали цифри зі збільшення з року в рік фінансування галузі охорони здоров’я, цілком зрозуміло, що такий ріст зумовлений насамперед зростанням заробітних плат, подорожчанням медичних препаратів, підвищенням вартості енергоносіїв тощо. Це підтверджують і результати проведеного аудиторського дослідження: упродовж досліджуваного періоду 90-95 % загального фінансування галузі складали поточні видатки, в яких оплата праці працівників з нарахуваннями на неї займала від 71 до 74 відсотків.

            З огляду на такі показники стає цілком зрозуміло: того, що залишається, а це не більше 5 відсотків, аж ніяк не достатньо для оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів, закупівлі сучасного обладнання, і для найважливішого — своєчасної діагностики захворювань та лікування. Знову ж таки показовий приклад: у Хустському районі Закарпаття потреба в придбанні необхідного медичного обладнання в 2005-2007 роках була забезпечена лише на 8%, 35,5% та 36,8 відсотків (по роках) відповідно. Результат цього такий: при потребі 291 одиниці спеціального медичного обладнання, розрахованого відповідно до «Табеля оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів», їх було закуплено всього 92 одиниці, або ж 31,6 відсотка.  

 На сьогодні в області діє низка важливих програм, які повинні бути спрямовані на покращення медико-демографічної ситуації та стабілізації рівня захворюваності і зниження рівня смертності — це такі програми, як «Зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я комунальної власності на 2004-2010 роки», «Програма з боротьби, протидії, лікування туберкульозу», «Програма профілактики, діагностики злоякісних новоутворень», Програма «Здоров’я матері та дитини» на 2006-2008 роки та інші. Та знову ж таки, брак коштів призводить до того, що в кінцевому результаті всі програми фінансувалися лише… на 32% від потреби, через що й не відбулося відчутного позитивного впливу на медико-демографічну ситуацію в області.

         Ще один чинник, який перешкоджає повноцінному задоволенню потреб населення Закарпаття в отриманні гарантованої державою медичної допомоги, це застаріла матеріально-технічна база галузі охорони здоров’я та низький рівень забезпечення медичним обладнанням. Так, знос діагностично-лікувального обладнання в Тячівському районі складає 85%, в Іршавському районі – 84%. В той же час, на фоні недостатності та зношеності діючого обладнання проведеними контрольними заходами були встановлені факти не використання медичного обладнання вартістю 871 тис. грн. Основними причинами невикористання обладнання були: несправність обладнання, відсутність або непристосованість приміщень під нього, відсутність спеціалістів та невміння користуватися даним медичним обладнанням, централізовані поставки обладнання без заявленої потреби.

         Окрім того, приміром, в Тячівському районі контрольними заходами були виявлені взагалі неприйнятні факти: чомусь були передані 6 одиниць. медичного обладнання вартістю 28,6 тис. грн., придбаного для сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, іншим установам, які не мають до згаданих закладів охорони здоров’я жодного відношення. Якщо додати до всього цього ще й проблему нестачі кадрового забезпечення, особливо в сільській місцевості, неналежний рівень кваліфікації працівників медичних установ, значне навантаження на лікарів у сільській місцевості, то й стає зрозумілим, чому населення не отримує у повному обсязі якісних медичних послуг у лікувально-профілактичних закладах районів краю. А поряд з цим — відносно низький рівень оплати праці працівників медичних установ, що не створює мотивації для підвищення якості та інтенсифікації праці у медичній сфері.

За результатами аудиторського дослідження працівники КРУ в Закарпатській області розробили низку пропозицій для управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації та районних  відділів охорони здоров’я.

Основними з пропозицій, наданих на рівні управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації, є такі. Насамперед, на думку аудиторів КРУ, необхідно вийти на рівень Міністерства охорони здоров’я з пропозицією щодо  внесення  доповнення  в нормативні документи, які  регламентують вимоги до обсягів  і якості медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах, про  визначення  обсягу фінансового забезпечення виконання соціальних стандартів. З метою підвищення достовірності моніторингу з дотримання соціальних стандартів при наданні медичної допомоги населенню необхідно передбачити відповідні показники дотримання соціальних стандартів у первинних статистичних облікових та звітних формах.  Також слід підготувати програмне забезпечення (доповнення до існуючої програми МЕДСТАТ), яке б дозволило автоматизовано узагальнювати дані показники. Зрештою потрібно  забезпечити умови для введення в дію медичного обладнання, яке не експлуатується, повідомили в прес-службі КРУ в Закарпатській області.