Ще в минулому столітті вчителі з дітьми у радгоспі заробили грошей і зробили проект добудови школи, яка затісна для Новоселиці, а приміщення старої будівлі аварійні. Та розпався „Союз”, пропав проект, але вже у 2006 році зробили новий, вся документація пройшла експертизу. Чому справа не рушиться з мертвої точки, ніщо не будується? Я пам’ятаю, що наше керівництво було у Новоселиці, обіцяли почати будівництво, але ніхто нічого не зробив.
Зараз старі приміщення, що були аварійними, завалилися, тому орендують додаткові класи у дитячому садку. Ось тут і виникає цілий ряд незручностей: не організовано денний сон шестирічок, харчування хлопців та дівчат здійснюється в шкільній їдальні, яка розміщена на відстані близько 500 м. від дитсадка, тож дітям доводиться і в дощ, і в сніг та ожеледицю долати цю відстань, аби пообідати.
До того ж режим школярів не співпадає з режимом роботи дошкільнят: ясельна група вже спить, а в школі тривають уроки. Не знаю, доки це триватиме. Невже знову пропадуть кошти, витрачені на документацію? А хіба тільки кошти? Це ж стільки треба було докласти зусиль, щоб добитися результату! А виходить, що все це немає ніякого сенсу. Хто допоможе зрушити з місця таке необхідне будівництво? Ті, що обіцяли, уже не при владі, а ті, яких ми вибрали, ще не встигли вникнути в суть справ.
Сподіваюся, що той віз все ж таки зрушиться з місця і я ще побачу хоч початок роботи. Можливо, після статті хтось відгукнеться і будівництво таки розпочнуть. Адже новоселицькі діти – теж українці й заслуговують на нормальні умови навчання.
