Такий девіз молодих людей із ... хрестом на руці

Нині не рідкість стріти на вулиці 13-річних хлопчаків з пляшкою пива чи шмаркатих дівчиськ, що гордо затягуються «слімками». Цим уже нікого не здивуєш.

Молодь масово й свідомо розмішує власну кров з алко­голем, нікотином, наркотиками й іншими енергетичними речовинами, веде розпусний спосіб життя, за яке раніше привселюдно страчували. Проте ця згубна масовість породила зворотну реакцію – рух стрейтедж, що своїм існуванням висловлює протест проти алкоголю, наркотиків, тютюнопаління й безладних статевих зв’язків.

Стрейтедж (від англ. straight  edge – прямий шлях) – рух, що виник у США в кінці 80-их років у відповідь на популяризацію образу брудного, завжди п’яного панка. Точкою відліку історії цієї субкультури заведено вважати запис пісні гурту «Minor Threat», що мала назву «Straight edge», у якій вперше було виказано прямий протест проти розпусного життя панків. На початку ХХІ століття субкультура стрейтедж (скорочено sXe) знайшла своє відлуння майже в усіх країнах Європи – винятком не є й Україна.

Щоб дізнатися про цю течію не з «вікіпедій», а, так би мовити, з перших вуст, я познайомилась з Дмитром – ужгородським хлопцем, який повністю підтримує субкультуру стрейтеджерів. «Нині sXe став стилем життя, вільного від залежностей, від отрути, від свідомого знищення самого себе», – зауважує співрозмовник.

Ідеологія згаданої субкультури спрямована не так на підтримку певного явища, як на заборону того, що завдає шкоди як фізичному, так і психічному здоров’ю людини. Прихильники цієї течії твердо заявляють своє «Ні» трьом речам – алкоголю, наркотикам (у тому числі й нікотину) і частій зміні сексуальних партнерів. Нерідко вони стають вегетаріанцями, не п’ють кави, оскільки вважають кофеїн енергетичною речовиною.

«Стрейтеджером може стати будь-хто: і той, хто втомився від алкоголю й куріння, і той, хто не зловживав, та однаково проти. Найважче буває в перші два місяці. Тут головне – не зірватися. А вже потім приходить розуміння, що в чистому тілі» і жити легше», – пояснює Дмитро.

Символом стрейтеджу є чорний хрест, який здебільшого малюється чи витатуйовується на тильному боці долоні. Традиція походить з тих часів, коли в США неповнолітнім перед входом до нічного клубу малювали на руці чорним маркером хрест. Це означало, що наливати спиртне їм суворо заборонялось. «Татуювань з такою символікою я не маю, – каже Діма. – Хоч інколи малюю хрест на руці. Тоді починають розпитувати, мовляв, для чого все це. Після пояснень комусь стає смішно, а хтось вдумується в те, що кажу».

Якщо ж брати глобальніше, стрейтедж протестує й проти насилля, фашизму, расизму, хоча в діях та ідеології цієї течії немає місця політиці. Субкультура не належить до агресивних, навпаки, – спрямована на спростування девізу панків: «Живи швидко, помирай молодим».
Якщо не хочеш прожити   відведений тобі час зі швидкістю, що майже не помітна іншим, збагни: з кожної залежності є вихід, а розважатися чи релаксувати можна й без алкоголю чи наркотиків у крові. У цьому й найвище задоволення – не стимулювати емоції штучно, а переживати їх самостійно й по-справжньому.

• стрейтедж
• субкультура
• портест