Рівно о 9.00 київського часу в центрі міста Іршави замайорів синьо-жовтий стяг. Урочисте підняття Державного Прапора України розпочалося з шикування обабіч флагштоку офіцерів міліціїу парадній формі та кращих представників молоді, які цьогоріч внесли свій вагомий внесок у формування позитивного іміджу району. Духовий оркестр викладачів та вихованців Іршавськоїдитячої школи мистецтв грає мелодії урочистих маршів.
Failed to process contentДурниць наробили за ці 20 років, Та досі не хочемо визнать уроків, Що жовте – це сонячне, творче, активне, А синє – вологе та консервативне. Не синява має над жовтим довліти, А сонце на небі, тоді моноліти Собою являтимуть прапор й держава. Інакше неправда, стара та іржава.
Символ-перевертень Як жовто-блакитний був прапор держави, То перевернули, глузуючи, жаби. Із нього зробили якийсь синьо-жовтий. Спитаєш: «Навіщо?» - почуєш «Пішов ти». Хто каже, що жовте – пшенична є нива, Не слушна то думка , ба більше – брехлива, Бо соняшник жовтий, не хліба то колір. Знущатись над прапором будем доколи? Що з того, що сонце горішнє від неба. Народу байдуже – аморфна амеба! А синя ж вода гасить жовте багаття. Ні, символ-перевертень – це забагато! За прапор зіпсований з кого питати? Які аргументи були в депутатів? Чи жовто-блакитний є символ навали? Під жовто-блакитним людей катували? А скільки їх вбили під тим, що червоний? Глухі не почують по душах їх дзвони. А голодомор, табори і в’язниці Ми позабували, бо пам’яттю ниці?
