12 жовтня в Україні відзначають День військового капелана. Пропонуємо історії служіння трьох закарпатських капеланів — Павла Сосницького, Андрія Алексеєва та Віктора Худяка.
Отець Павло Сосницький — капелан, який допомагає воїнам повернутися до життя. Після вторгнення Отець Павло відчув, що його місце поруч із захисниками. Він став військовим капеланом, щоб підтримувати поранених у шпиталі. На лікарняних ліжках боротьба триває за здоров'я і життя захисників. Отець Павло вірить, що найважливіша місія – служити одне одному через любов та єднання.
Греко-католицький священник з Мукачева Андрій Алексеєв став військовим капеланом, щоб бути поруч із захисниками на передовій. Вже 4 роки о. Андрій Алексеєв є військовим капеланом 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, цю професію обрав, бо так відчував серцем. З початку війни він супроводжує наших воїнів у зоні бойових дій, був з ними на Сході та Півдні. Він для них духовна підтримка, а вони для нього справжні Герої нашого часу, приклад мужності та стійкості. Капелан переконаний, що молитва рятує захисників, а любов українського воїна найбільша.
Віктор Худяк — військовий капелан Мукачівського прикордонного загону. 28 вересня 2023 року священник отримав звання лейтенанта капеланської служби. Отець Віктор 7 років служить військовим капеланом, а священником Православної церкви України — з 2006 року.
"Молитва – це те, що найкраще заспокоює, найбільше дає сил і дозволяє мріяти, бо без мрії жити важко і страшно", – каже отець Віктор Худяк,
