
Факультативна програма приватних шкіл та ліцеїв тепер стає доступною і для ромських дітей. Проект «Життя в долонях» відкриває ромам нові можливості для соціальної адаптації в суспільство.
В кінці лютого в селі Середнє Мукачівського району для ромських дітей стартує програма, яка успішно використовується у приватних школах – «Життя в долонях» (Life in our hands). Понад сто дітей, вихованців «Школи життя» на Закарпатті, навчатимуться за інноваційною методикою, яка розроблена на основі теорії американського психолога, професора Гарвардського університету і автора концепції «множинний інтелект». Діти віком від двох до десяти років вивчатимуть цілий перелік предметів за зовсім нестандартними методиками.
Навчання під час уроків «Життя в долонях» спрямоване на вирішення підставових напрямків розвитку дитини, таких як:
Збалансований розвиток логічних та творчих здібностей ;
Навчання іноземним мовам через занурення у мовне середовище;
Розвиток мовних навичок та вміння спілкуватися;
Акцент на критичному мисленні;
«Ми співпрацюємо з багатьма соціальними проектами, - каже Ростислав Борщ, власник компанії, яка забезпечила можливість безкоштовного навчання дітей, - і унікальність програми «Життя в долонях» у тому, що навчатися розпочинається без якоїсь попередньої підготовки. Програма передбачає навчання дітей віком від двох до десяти років. Трохи раніше ми відправляли своїх тренерів на Закарпаття, щоб вони провели роботу з викладачами і пробні уроки з ромськими дітьми. Ефект був очевидним – близько двох годин діти без втрати уваги з цікавістю були включені в хід заняття».
«В Україні мешкає чотириста тисяч ромів і найсумніше те, що їх діти не вчаться у школі, -каже президент Міжнародної організації ромів «КЄТАНЕ» Юрій Іваненко, - і складається враження, що ромські діти не хочуть вчитися. Але це не так! Вони не можуть вчитися, тому що відсутні матеріальні передумови. Чому? Вся справа у дискримінації. Ромів не беруть на роботу, тому що вони – роми і тому, що вони без освіти. Є ще одна причина. Часто їх батьки не розуміють важливості освіти. Вони так і кажуть: «Назвіть хоча б одну людину нашої національності, яка працює керівником або чиновником в органах влади чи в інших впливових структурах».
Сумно усвідомлювати, що існує певне табу, через яке роми не можуть переступити, щоб стати повноцінною частиною суспільста».
«Я сам працюю на державній службі – очолюю Херсонську обласну філармонію, - продовжує Юрій Іваненко,- і постійно стикаюсь з тим, що моя національність , м’яко кажучи, не викликає симпатії. У мене вже з’явився імунітет до такого відношення і тепер я виховую дітей, щоб вони стали вільними від всіх цих стереотипів. Дуже шкода, що у нас поки немає програми, яка стратегічно вирішила б проблему освіти серед ромів».
Керівник закарпатської «Школи життя» Наталія Цезар, працюючи вже багато років із ромським дітьми, каже, що є очевидний прогрес в початковій освіті серед простих ромів. «Значна потреба в освіті вирішуються багатьма доступними способами. Адаптація програм під потреби конкретної громади, спеціально навчені люди, наочний матеріал, і ,найголовніше – бажання дітей вчитися, дають нам надію на результативність нашої діяльності. Зараз маємо гостру потребуємо в допомозі волонтерів, спеціально обладнаних приміщень, роздаткових матеріалах для дітей».
Нагадаємо, що вже третій рік команда співробітників Асоціації «Еммануїл» працює з циганськими сім’ями Закарпаття. Проект «Школа життя», в рамках якого стартує нова програма для дітей, передбачає індивідуальний підхід до кожної дитини. Основне завдання проекту – допомогти дітям стати повноцінною частиною соціуму, повірити в себе, відчути свою значимість, підготуватися до дорослого життя і засвоїти певні навички, щоб бути потрібним на ринку праці.
Базова програма «Школи життя» включає в себе уроки української мови, письма, математики, малювання, уроки самостійності. Також, в грудні 2012 започатковано благодійну ініціативу «Зігрій дитину». Зібрані кошти спрямували на закупівлю понад шестисот пар зимового взуття для незабезпечених і багатодітних сімей Закарпаття.