У ХХІ столітті цифровий світ став природним середовищем для дітей. Вони навчаються, спілкуються та розважаються онлайн.
Проте, разом із можливостями, Інтернет несе серйозні ризики, зокрема не лише для особистої безпеки дитини, а й для національної безпеки.
Небезпеки онлайн-середовища: від грумінгу до вербування
Серед головних загроз для дітей в Інтернеті — кібербулінг, онлайн-грумінг, маніпуляції та навіть втягування у деструктивні секти або псевдогри зі смертельними наслідками. Через соцмережі зловмисники встановлюють контакт з дітьми, тиснуть на них емоційно, змушують надсилати інтимні фото або вступати в «ігри», де ціною програшу може бути життя.
Не менш тривожна тенденція — залучення неповнолітніх до інформаційних диверсій: від поширення фейків до участі в псевдоакціях протесту, організованих ворожими спецслужбами.
Національна безпека під прицілом: діти як мішень гібридної війни
У період війни Росії проти України діти дедалі частіше стають об’єктами ворожих впливів. Їх використовують у кіберопераціях, провокують на поширення антиукраїнської символіки або втягують у поширення дезінформації. Все це — частина гібридної війни.
Як вчасно розпізнати тривожні сигнали?
Батькам і вчителям варто звернути увагу, якщо дитина:
- стала замкнутою, різко змінює поведінку;
- проводить багато часу онлайн, особливо вночі;
- отримує дивні повідомлення;
- говорить про «таємні місії» чи дивні «ігри»;
- почала вживати незрозумілий жаргон чи символіку.
Що робити дорослим?
🔹 Говоріть із дітьми щиро й відверто. Створюйте атмосферу довіри.
🔹 Вчіть інформаційній грамотності: пояснюйте, як розрізняти правду й маніпуляції.
🔹 Встановлюйте розумні цифрові межі — скільки і як довго дитина може бути онлайн.
🔹 Використовуйте технічні засоби захисту — фільтри, контроль контенту, обмеження доступу.
🔹 Співпрацюйте зі школою та поліцією — комплексна профілактика дає найкращий ефект.
Цифрова культура безпеки — це не примха, а необхідність. Захищаючи дітей сьогодні, ми захищаємо інформаційну безпеку держави завтра.
