Проблема підліткової злочинності сьогодні турбує, як ніколи
Проблема підліткової злочинності сьогодні турбує, як ніколи. На жаль, даються взнаки економічні та соціальні негаразди. У батьків, заклопотаних добуванням хліба насущного, іноді не вистачає часу, сил (буває, що й бажання) на виховання своїх чад. Відтак діти, здобувши так звану "вуличну" освіту, нерідко опиняються на стежці криміналу. А що казати про дітей-сиріт чи дітей батьки яких позбавлені батьківських прав? Такими дітьми сьогодні опікуються школи-інтернати. Їх на Закарпатті 27.
Співробітники центру зв`язків з громадськістю УМВС та ВПЦ "Літопис-Захід" вирішили поцікавитися життям одного з таких закладів, чи не найвіддаленішого від обласного центру. Подбали і про гостинці для дітей. Більше того, депутати ужгородської міської ради (фракція БЮТ) та приватний підприємець Петро Ткач, довідавшись про наміри правоохоронців відвідати школу-інтернат, вирішили допомогти. На їхні кошти в магазині "Чарівний ліхтарик", що на пл.Петефі в обласному центрі, були прибдані м`ячі, шашки, шахмати, різні настільні ігри, бадмінтон, зашити, альбоми для малювання, фарби, фломастери тощо. До глибини душі зворушив вчинок власниці магазину Віри Лісовець. Визвідавши у правоохоронців, для кого купуються товари, вона попросила сердечно прийняти і передати дітям від імені колективу магазину чудові гумові іграшки та миючі засоби.
– Шкода, що ми раніше нічого не знали про вашу акцію, – сказала пані Віра. –Приготували б і передали б ще й одяг...
Ще одним спонсором виступив Хустський міськрайвідділ УМВС.
– Дбати про дітей свого району, брати участь у їх вихованні, захищати їхні права – не тільки громадський, а й службовий обов`язок кожного хустського міліціонера, – говорить керівник міськрайонної міліції майор Андрій Лавришин.-- Особливу увагу приділяємо дітям із шкіл-інтернатів, а їх у нашому районі -- чотири. Одна з них, Нижньобистрянська загальноосвітня школа-інтернат.
– І сьогодні разом із колегами з області, – продовжує Андрій Михайлович, – ми радо йдемо на зустріч з дітлахами. Веземо багато солодощів, ще й 84 пари імпортного спортивного взуття. За це особлива подяка хустянину Василю Рішку та тячівцю Василю Федурцю.
Нижньобистрянська школа-інтернат знаходиться в дуже мальовничому куточку Хустщини. У далекому 1959 році, після побудови Теребле-Ріцької ГЕС, тут залишилися будинки, які згодом перебудували під школу. Спальний корпус добудували уже в 1975 році. Навички здорового способу життя, поваги до закону та до самого себе дітям цієї школи прищеплюють 77 згуртованих, чуйних та дбайливих дорослих.
– У школі навчається 185 дітей, 9 з яких -- повні сироти, 21 дитина-напівсирота, інші -- з малозабезпечених та багатодітних родин, – повідомив нам при зустрічі Мирослав Голуб, який очолює цю школу ось уже 24-й рік.
Те, що дітям вкрай бракує батьківського тепла, було видно з першого погляду. Малеча хоч і рада була зустрічі з правоохоронцями та ще більше дарункам, але поводилася дуже стримано. Розрядити майже офіційну атмосферу допоміг заслужений художник України Степан Шолтес, який, до речі, є почесним громадянином Хуста. Після офіційної частини, примостившись з аркушем паперу та аквареллю на одній із лавиць, він влаштував з дітьми такий собі майстер-клас. Спочатку митець ознайомив дітей з азами малювання, відтак, віртуозно рухаючи пензлем, намалював цікавий пейзаж - краєвид школи на фоні зелених гір.
–Цей малюнок, – запевнив директор школи, – займе гідне місце в музеї, який плануємо відкрити цього року.
Держава, звичайно, виділяє кошти на утримування подібних закладів. У Нижньобистрянській школі-інтернаті сьогодні немає проблем ні з харчуванням, ні з опаленням, ні з освітленням. Однак потребує негайного ремонту сама будівля школи, яка ще в 1986 році була визнана аварійною. Не завадила б заміна вікон, дверей, санзвудлів у спальному корпусі. Медики потребують бормашину для стоматологічного обслуговування дітей, бракує препаратів проти педикульозу, глистів, не вистачає і вітамінів.
Та попри всі труднощі школа по праву пишається своїми вихованцями. Діти беруть активну участь у різних спортивних змаганням. Приміром, нещодавно в Хусті проводилася обласна спартакіада з футболу серед шкіл-інтернатів. Хлопчаки Нижньобистрянської школи зайняли друге місце. Та найбільша гордість школи-інтернату -- Ярослава Росоха. Закінчивши педучилище, дівчина вступила у Дрогобицький педагогічний університет. Випустила збірку власних віршів. А на добру згадку про себе для своєї альма-матер створила гімн, музику до якого теж написала сама.
У Біблії записано: дбай про недужих, літніх людей і дітей-сиріт. Наголошуючи на цьому, ми хочемо подякувати усім тим, хто не залишився байдужим до проблем дітей з інтернату. Ви не просто подарували їм гостинці – ви дали їм змогу відчути справжню радість дитинства. Велике усім спасибі!